*ім'я :Герасим Никодимович Калитка *походження :був багатим крестьянином(про батьків мова не йшлась) (мав наймитів -свідчить про його статок, "глянеш оком навколо-усе твоє:там череда пасеться, там орють на пар , а тут зазеленіла вже пшениця й колосується жито-і все то гроші, гроші, гроші... кусочками, шматочками купував, а вже й у мене набралося:тепер маю двісті десятин-шматочок кругленький! " *ключові риси:любить гроші, хоче збагатитися ,сенс його життя - гроші:"маю п'ять тисяч, а ще треба не багато не мало- п'ятнадцять тисяч! " "...купить за п'ять тисяч сто тисяч фальшивих... " *життєва винагорода: Герасим хотів провести свою маніпуляцію з фальшивими грошми, обдуривши саму долю. Але найхитрішим тут виявився жид, котрий обдурив Герасима, підкинувши йому замість фальшивих грошей-папір. Через це Герасим втратив сенс життя в намагався накласти на себе руки. "С а в к а. Стривайте... куме, гляньте Г е р а с и м. А що? Г е р а с и м. бумага!.. обманив! " "на перекладині висить Никодимович".(Герасима врятував копач Бонавентура) я старалась)
З давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. Змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом століть створювали справжні майстри слова. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення поета і поезії. Леся Українка, українська поетеса, відома далеко за межами нашої Батьківщини, в 1893 році написала поему «Давня казка». Хоча цей твір написано досить для сприйняття, проблеми, які зачіпає автор не назвеш. У центрі поеми Леся Українка зобразила поета, який в своїх піснях висловлює самі заповідні мрії народу про волю і щастя люди любили і поважали поета: І не був поет самотнім, До його малому дому Раз в раз ходила молодь Пісні-слова вислухати. З такої поваги і любові народу до співака можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. А одного разу поет навіть написав серенаду на замовлення лицаря Бертольдо, за до якої багач завоював серце своєї коханої. Але не тільки для Бертольдо вірші поета відігравали велику роль. У них розповідалося про народне життя, тому весь народ запам'ятовував і повторював ці вірші. ... Співаки по місту ходять І піснями люд морочать, Все про рівність і про волю У піснях вони твердять. Уже й по тюрмах їх саджають, І нічого не вдіє, їх пісні йдуть по людях, Всяк пісні ті переймає. За сюжетом поеми, лицар Бертольдо з військом вирішив захопити неприступні стіни одного з міст. Але місто було могутнім, а воїни Бертольдо вже втомилися. У цей час перед військом вийшли співаки і заспівали пісню, написану головним героєм - поетом. Слова цієї пісні так надихнули воїнів, що вони продовжили боротьбу і захопили неприступне місто. Бертольдо пообіцяв поетові велику нагороду, але надійшов безчесно і обіцянки своєї не виконав. Втім, поет не потребував якоїсь матеріальної нагороди за свої вірші, тому що ця велика людина був здатний на самопожертву заради інших. Він знав: що б з ним не сталося, його вірші будуть жити вічно
*походження :був багатим крестьянином(про батьків мова не йшлась) (мав наймитів -свідчить про його статок, "глянеш оком навколо-усе твоє:там череда пасеться, там орють на пар , а тут зазеленіла вже пшениця й колосується жито-і все то гроші, гроші, гроші... кусочками, шматочками купував, а вже й у мене набралося:тепер маю двісті десятин-шматочок кругленький! "
*ключові риси:любить гроші, хоче збагатитися ,сенс його життя - гроші:"маю п'ять тисяч, а ще треба не багато не мало- п'ятнадцять тисяч! " "...купить за п'ять тисяч сто тисяч фальшивих... "
*життєва винагорода: Герасим хотів провести свою маніпуляцію з фальшивими грошми, обдуривши саму долю. Але найхитрішим тут виявився жид, котрий обдурив Герасима, підкинувши йому замість фальшивих грошей-папір. Через це Герасим втратив сенс життя в намагався накласти на себе руки. "С а в к а. Стривайте... куме, гляньте Г е р а с и м. А що? Г е р а с и м. бумага!.. обманив! " "на перекладині висить Никодимович".(Герасима врятував копач Бонавентура) я старалась)
З давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. Змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом століть створювали справжні майстри слова. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення поета і поезії. Леся Українка, українська поетеса, відома далеко за межами нашої Батьківщини, в 1893 році написала поему «Давня казка». Хоча цей твір написано досить для сприйняття, проблеми, які зачіпає автор не назвеш. У центрі поеми Леся Українка зобразила поета, який в своїх піснях висловлює самі заповідні мрії народу про волю і щастя люди любили і поважали поета: І не був поет самотнім, До його малому дому Раз в раз ходила молодь Пісні-слова вислухати. З такої поваги і любові народу до співака можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. А одного разу поет навіть написав серенаду на замовлення лицаря Бертольдо, за до якої багач завоював серце своєї коханої. Але не тільки для Бертольдо вірші поета відігравали велику роль. У них розповідалося про народне життя, тому весь народ запам'ятовував і повторював ці вірші. ... Співаки по місту ходять І піснями люд морочать, Все про рівність і про волю У піснях вони твердять. Уже й по тюрмах їх саджають, І нічого не вдіє, їх пісні йдуть по людях, Всяк пісні ті переймає. За сюжетом поеми, лицар Бертольдо з військом вирішив захопити неприступні стіни одного з міст. Але місто було могутнім, а воїни Бертольдо вже втомилися. У цей час перед військом вийшли співаки і заспівали пісню, написану головним героєм - поетом. Слова цієї пісні так надихнули воїнів, що вони продовжили боротьбу і захопили неприступне місто. Бертольдо пообіцяв поетові велику нагороду, але надійшов безчесно і обіцянки своєї не виконав. Втім, поет не потребував якоїсь матеріальної нагороди за свої вірші, тому що ця велика людина був здатний на самопожертву заради інших. Він знав: що б з ним не сталося, його вірші будуть жити вічно