А скільки звуків жило на станції вночі! Брязкали сталевими тарелями вагонні буфери, перегукувалися дударі-стрілочники, сюрчали у свої сюрчки й вимахували ліхтарями зчіплювачі вагонів, видзвонювали молоточками по колесах обходчики поїздів, і мовби десь угорі над станцією постійно, одним голосом дзуремів шахтний вентилятор. У бараці завжди стояв дух шпал, штибу, котельної пари і полину, що ріс попід вікнами. А світло звідусіль малювало на стіні супроти Климкового ліжкц великі різнобарвні квіти: червоне — маки, синє — волошки, жовте — соняхи, вони мінилися і тремтіли, як од вітру в степу... То були казкові, найщасливіші в Климковому житті ночі.
Як розумів щастя Т.
Шевченко? Я вважаю, що щастя у розумінні Тараса Григоровича - велика та вільна родина, незалежна
країна. Для поета було важливим особисте щастя, про яке ми можемо дізнатися з
його інтимної лірики. Проте особливе значення Шевченко надавав і щастю
загальному, народному. Значне місце у його житті займали мрії про щасливу
країну, у якій кожен бажаючий може отримати освіту, проявити свої розумові
здібності. У цій країні відбудеться переосмислення суспільних цінностей та
кожна особа буде по-справжньому вільною. Тобто щастя для Шевченка - це привітна
та тепла рідна земля, на якій працюють вільні селяни, господарі своєї долі.
А скільки звуків жило на станції вночі! Брязкали сталевими тарелями вагонні буфери, перегукувалися дударі-стрілочники, сюрчали у свої сюрчки й вимахували ліхтарями зчіплювачі вагонів, видзвонювали молоточками по колесах обходчики поїздів, і мовби десь угорі над станцією постійно, одним голосом дзуремів шахтний вентилятор. У бараці завжди стояв дух шпал, штибу, котельної пари і полину, що ріс попід вікнами. А світло звідусіль малювало на стіні супроти Климкового ліжкц великі різнобарвні квіти: червоне — маки, синє — волошки, жовте — соняхи, вони мінилися і тремтіли, як од вітру в степу... То були казкові, найщасливіші в Климковому житті ночі.
Объяснение: