Артем Летючий роздумував, чому в природі так буває: крила мають усі птахи,
а не всі літають; і птахи, й плазуни – такі різні – а яйця відкладають однаково.

2. Батюшка в церкві і вчителька в школі все детально пояснили допитливому
хлопцеві, і він заспокоївся.
3. Орючи землю, Артем думав, чому земля в різних місцевостях така різна.

4. Найбільше героя дивувало, що японці інколи землю удобрюють оселедцями.

5. Артем зробив висновок, що у всьому на світі є свій порядок – як у
природі, так і в людському житті.
6. На ярмарку Артема найбільше здивувала мавпочка, яка зі скриньки витягала
людям щасливі білетики.
7. Чорногуз зі своїми тонкими та довгими ногами нагадав Артемові їхнього
офіцера в армії.
8. Глянувши на лелеку, Артем зрозумів, що людині ніколи так не літати, й
відкинув свої мрії геть.
9. У селі вважали Артема ненормальним, відьмаком, сміялися з нього, але й
поважали за працьовитість.
10. Артем Летючий так захопився майструванням, що жінка із сином самі
мусили сіяти в полі.

Пригодницька повість відомого дитячого письменника Олександра Гавроша розповідає про яскраві пригоди неперевершеного гірського силача Івана Сили. Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак, який виборов звання чемпіона Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту і об’їздив півсвіту, виступаючи в цирку, де здобув чимало яскравих перемог.

2013 року на основі цієї повісті було знято перший в третьому тисячолітті український дитячий фільм «ІВАН СИЛА», графічними кадрами з якого проілюстроване наше видання.

Відповідь:

Безсмертний дотик до душі, за поезією Ліни Костенко "Страшні слова, коли вони мовчать"

На мою цей рядок означає, що поезія є безсмертною, незважаючи ні на що. Можу навести вагомий аргумент, українську поезію, як і українську мову принижувади і в Російській імперії, і в СРСР, незважаючи на це вона дає опір ворогам. Давайте згадаємо закони проти української мови і української літератури такі як : Валуївський циркуляр, Емський указ, незважаючи на ці закони шістдесятники (до шістдесятників входить автор цього вірша Ліна Костенко), дисиденти захищали українську мову і українську історію.

Отже "Безсмертний дотик до душі означає, що література вічна і завжди буде в наших серцях, незважаючи ні на що.