1. Ірина Семенівна була вчителькою:
а) ботаніки та зоології;
б) природознавства;
в) географії.
2. Герої твору — вже учні класу:
а) п’ятого;
б) шостого;
в) сьомого.
3. Ірина Семенівна називала учнів:
а) «діточками»;
б) «лапочками»;
в) «зайчатами».
4. Яку колекцію вчителька зобов’язала школярів зібрати улітку?
а) Лікарських трав;
б) комах;
в) листя дерев.
5. З яким запитанням звернувся Митько до вчительки?
а) «А як оформляти цю колекцію?»;
б) «А можна вдвох збирати одну колекцію?»;
в) «А що повинна містити ця творча робота?».
6. Бабуся Сергія жила в селі:
а) Юнківка;
б) Юрківка;
в) Юпітерка.
7. Василь Трош — це в майбутньому:
а) видатний митець живопису;
б) майстер велосипедного спорту міжнародного класу;
в) представник міської влади.
8. Василь Трош назвав хлопців:
а) дослідниками;
б) лівінгстонами;
в) зоологами.
9. Подорожуючи до озера, хлопці зустріли Василя Троша, який їхав їм назустріч на
велосипеді і назвав їх:
а) «мандриками»;
б) «мухоловами»;
в) «блукачами».
10. Що побачили хлопці на пагорбі?
а) Курінь;
б) намет із очерету;
в) купу сміття.
11.На узбережжі озера хлопці:
а) збирали різні камінчики;
б) вилежувалися на сонці;
в) змагалися на кращий піщаний малюнок.
12.Хто купався в озері?
а) Незнайомий хлопець;
б) Василь Трош;
13.Що подарував велосипедист хлопцям заради примирення?
а) Цінний екземпляр комахи;
б) жовтий прозорий камінець;
в) за на спортивне змагання.
14.Бурштин — це коштовність, якої багато:
а) У Казахстані;
б) Прибалтиці;
в) Франції.
15.Що цікавого розповів велосипедист про озеро? Воно:
а) омолоджує людей;
б) містить багато смарагдових сховищ;
в) ховає якусь живу істоту.
16.Хлопці вирішили вартувати біля озера по черзі, щоб:
а) їх не вкусила змія;
б) чудовисько зненацька не напало на них;
в) Василь Трош не пошуткував над ними.
17.Які книжки вирішили взяти хлопці з бібліотеки?
а) Фантастичні;
б) про шпигунів;
в) із зоології.
18.Зоологія — це наука, на думку Митька, про:
а) дослідження комах;
б) весь тваринний світ;
в) життя первісних людей.
19. Що з’їло невідоме чудовисько, за хлопців?
а) Зайця;
б) ворону;
в) вовка.
20. Де майже щодня хлопці ночували?
а) у курені;
б) у діда Трохима;
в) вдома у бабусі.
21. Чому хлопці не побоялися того, яке пливло озером, хоча й мали бажання втекти? Бо:
а) хотіли його сфотографувати;
б) хотіли побачити його, а потім розповісти про нього;
в) намагалися довести свою силу і мужність.
22. Чим Митько кидав по голові чудовиська?
а) палками;
б) камінням;
в) землею.
23. Для чого Василь вирішив видати себе за потвору, що живе в озері? Щоб:
а) примусити хлопців поважати зоологію та вчительку з цього предмета;
б) герої захопилися науковою літературою;
в) полякати «дослідників» і посміятися над ними.
24. За що Сергій з Митьком були вдячні Василеві?
а) прищепив їм любов до природи;
б) виявив інтерес до мандрівок;
в) влаштував чудові канікули.
українські народні родинно-побутові пісні дуже різноманітні за тематикою, настроєм, художніми засобами виразності. у них правдиво відображено все життя українського народу, багатство його духовного світу, найзаповітніші мрії і прагнення. великий знавець українського фольклору, письменник михайло стельмах зазначав: «нема такої значної події в житті народу, немає такого людського почуття, яке б не обізвалося чи рокотом грому, чи ніжною струною в українській ліриці, яку по праву можна назвати нашим національним скарбом і перлиною світової народної творчості».
серед найпоширеніших родинно-побутових пісень — пісні про кохання, пісні про родинне життя, колискові та жартівливі пісні. у піснях про кохання всі перипетії стосунків двох: і перше несміливе почуття, яке боїться виказати себе навіть поглядом, і відкрите утвердження щастя закоханих, і сумніви та образи, і біль розлуки, і невтішне горе зраджених, і мрії про майбутнє одруження. виспівуючи свою любов, дівчина добирає зворушливі у своїй простоті й правдивості слова. для неї від миленького кращого немає, бо гарне у нього все: і «любая розмова», і «що сам молод, під ним кінь ворон, ще й в сопілку грає! », навіть його сліди їй дорогі: «та вирву я, вирву кленовий листочок, прикрию, пристелю милого слідочок…» в уяві юнака також постають найпоетичніші образи, коли він думає про свою милу — червона калина, чорноброва, пишна, «серденько, рибонька, дорогий кришталю».
головна думка повісті видатного українського письменника і. франка «захар беркут», на мій погляд, така: сила народу полягає в згуртованості, єдності і відданості своїй батьківщині.
у цьому творі письменник докладно розкрив умови життя тогочасних тухольців, їх побут, знання, головні риси характеру цих людей. живучи серед неприступних гір і лісу, вони вели безперестанну боротьбу з природою. ця боротьба породжувала у людей кмітливість, виховувала сміливість, гартувала волю, потребувала взає і дружніх дій. усі джерела добробуту на той час були суспільними, спільною власністю були ліси, земля і засоби виробництва. тому «мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці та вживанню, в радощах і в горю.