1.Поява хлопчика- підпаска навіяла Шепталові спогади… А) про дитинство; В) про маму;
Б) про нанесену хлопчиком рану; Г) про поїздку до міста.
2. Шептало змалку найбільше ненавидів…
А) самотність; В) конюха Степана;
Б) хлопчика-підпасича; Г) табун, гурт і загорожі.
3. Яким бачить Шептало конюха Степана?
А) величний, сильний чоловік;
Б) маленький чоловічок з приземленим розумом;
В) мудрий і розсудливий чоловік;
Г) надзвичайно чесний і справедливий.
4. Яку роботу Шептало найбільше не любив виконувати?
А) крутити привід і їздити до міста; В) орати землю і возити сіно;
Б) возити силос і гній; Г) катати в неділю дітей.
5. Кінь Шептало найбільше соромився…
А ) становища робочої худобини; В) бути таким, як інші коні;
Б ) зневаги конюха; Г ) прикидатися покірним;
6. Подумки Шептало критикував деяких коней за…
А ) свавільність; В) обмеженість;
Б) безхарактерність; Г) надзвичайну покірність;
7. Дорогою до водопою Шептало тішить себе уявою…
А) що він найкращий з-поміж коней;
Б ) що він міг би виступати в цирку;
В ) що це він жене коней і Степана до водопою;
Г ) що його більше не поведуть на ферму.
8. Степан образив білого коня тим, що…
А)безжально вдарив його батогом; В) надів на нього хомута;
Б ) без його згоди погнав до водопою; Г) назвав ледачим зіллям.
9. Мати розповідала Шепталові про…
А) гордих білих коней; В) лісникову двоколку;
Б) покірність і слухняність; Г ) любов до життя
10. Шептало відчув свою неволю, коли…
А) Степан вдарив його батогом;
Б) кінський потік поніс його до водопою;
В) згадав про предків – циркових коней;
Г) хлопчик-підпасич накинув на його голову недогнуздок.
11. Несподівано для всіх Шептало…
А) покірно схилив голову; В) перестрибнув рів і помчав у лугову синь;
Б) сумно заіржав; Г) ударив копитом хлопця;
12. Шептало не міг стримати буйної радості, бо…
А) відчув запах справжньої волі;
Б) навколо було чимало соковитої трави;
В) був самісінький на всю луку;
Г ) мокрі мітлиці лоскотали черево та груди.
ответ: Після Лесі Українки — Олена Теліга найвизначніша жіноча постать в українській літературі, її поетичні твори вражають своєю життєстверджуючою силою, палким оптимізмом, вона прагне активного, наповненого високими устремліннями життя. Поезії сповнені протесту проти буденності, проти збайдужілого ставлення до суспільних процесів. Поетичні погляди й світогляд Теліги формувалися завдяки дружній співпраці з "вісниківцями" (так називали тих, хто об'єднався довкола журналу "Вісник", що його редагував критик і публіцист Д. Донцов), серед них були Ольжич, Маланюк, Мосендз, Степанович, Лятуринська та інші. Загалом же творчість Олени Теліги відносять до так званої "Празької школи" (групування поетів-емігрантів міжвоєнного двадцятиліття). Особливості її поезії — вишуканість у тематиці, настроях, що поєднуються з народною світосприймання; відбиття української духовності, волі до життя, правди, краси; звернення до історичних тем і мотивів.
Объяснение:
Цікаві факти із життя Тараса Шевченка є і в біографії, а цікаві перекази очевидців про деякі випадки та ситуації в житті Шевченка також є пізнавальними, оскільки їх не зустрінеш в біографії, про них в школі не розповідають.
Цікаві факти про Тараса Шевченка
Дата народження — Ср 09 Березня 1814 р.
Знак зодіаку — РИБИ
Дата смерті — Нд 10 Березня 1861 р.
На момент смерті було — 47 р.
Пишучи поему «Катерина», Т. Шевченко питав у І. Сошенка:
— А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?
— Та одчепись ти, кажу, зі своїми віршами! — гримає на нього Сошенко. — Чом ти діла не робиш?
Під «ділом» Шевченків приятель-художник розумів живопис, малярство. Згодом, коли до Шевченка прийшла слава великого поета, Сошенко виправдовувався:
— А хто ж його знав, що з нього зробиться такий великий поет? — і доповнював: — А все-таки я стою на своєму: що, якби він покинув вірші, був би ще більшим живописцем, ніж поетом.
Якось Шевченко, ще в перший побит свій на Україні, навідав поміщика Скоропадського. Поміщик вихвалявся перед поетом, як добре живуть у нього кріпаки. Діло було перед обідом.
— Я їм, — каже, — те, я їм і друге. Живуть вони в мене, як у Бога за пазухою.
Тут один з лакеїв зробив якусь шкоду. Поміщик стрибнув з-за столу і побіг у лакейську. Прибіг і лясь-лясь лакея по лиці, а дверей і не зачинив за собою. Шевченко скипів, схопився з місця, взявся за стола і так його тріпонув, що все з нього посипалося додолу. Прибіг господар. Поет зиркнув на нього, роздер шапку і кинув половину Скоропадському.
— Хороший пан, нічого сказати. Добре людей шануєш! — та з тим і пішов.
Відтоді він у Скоропадського не бував.
НОВИЙ ЖУПАН
Шевченко, перебуваючи в 1845-1846 роках у Переяславі, жив, як відомо, у свого приятеля М. Козачковського. Він часто бував задуманий, недбалий до себе, часом нікого не помічав довкола. Нового одягу шити не любив, ходив у старому.
Довідавшись, коли Шевченко мав отримати гроші від Київської Археографічної комісії, де служив, Козачковський за тиждень до того покликав кравця і, поки поет спав, дав йому зняти мірку із його старої одежі. Коли Шевченко одержав гроші, кравець приніс нового жупана. Шевченка це дуже здивувало.
— Як? Який жупан?
— Ви ж, панотчику, замовляли жупан на сьогодні, й мірку знімав із вас.
— Що за біс? Нічого не згадаю! І торгувався?
— Аякже.
Шевченко віддав гроші і заспокоївся.