На мою думку, звертаючісь да лихослів‘я та лайки людина намагається описати внутрішні емоції та переживання. Але ж в дитинстві мати й батько ніколи не вчили нас цим словам. Тому що, за собою вони несуть бруд, та робить ваше мовлення більш грубим й неприємним
По-перше, лихослів‘я є частиною побутового життя украінського народу.Деякі люди вважають лайку за хворобу або паразита, забуваючі іі походження. Ще наші дідусі вміли додати перцю до свого мовлення. Тому неможливо уявити наш народ без нецензурної лексики.
По-друге, поширення нецензурної лексики може впливати як на доросле так і на молодше покоління. Лаючісь, ми робимо наше мовлення більш грубим та непривабливим. Небезпечним є поширення бруда у своій мові, велика кількість грубих слів не личить людини, та зробить іі менш привабливою для оточуючих.
Прикладом може слугувати твір «кайдашева сім‘я», Івана Нечуй-Левицького, у якому головні герої перебуваючі у постійних сварках звертаються до грубих вимов або ж лихослів‘я.
Не можу не згадати свого друга Петра, котрий перейшовши в іншу школу не знайшов порозуміння і підтримки однокласників, пізніше він дізнався, що із за великого вмісту нецензурного лексикону однокласники не хотіли з ним спілкуватись. Врешті-решт він зрозумів свою помилку й звільнився від неї
Отже, лихослів‘я та лайка є частиной нашого буття, але варто вміти його стримувати, щоб оточуючім було приємно з вами спілкуватись.
Чувак, написала на коленке так что проверяй на ошибки
1) Коли була написана і кому присвячена повість Марка Вовчка "Інститутка".
Повість була написана у 1558-1859 рр. і присвячена Тарасові Шевченку.
2) Який соціальний конфлікт покладено в основну повість "Інститутка"?
У творі ми бачимо конфлікт поневолених і поневолювачів, тобто кріпаків та паничів. Читач помічає, яким волелюбним був наш народ, проте його дуже гнітили кріпацтво та солдатчина. Проте кріпаки активно протестують проти несправедливості та неволі, адже мають жагу отримати свободу.
3) Як у мові та вчинках Назара розкривається зростання самосвідомості трудового народу.
Спочатку Назар жартівливий та веселий. Його легко розсмішити, але згодом його настрої змінюються. Коли його віддають у солдатчину, то він каже: "Гірше не буде! От чи буде краще, - не знаю". Згодом Назар промовляє: "Із дранки та вберешся в переперанку". Він залишається гарним побратимом, щирою людиною, його вдача загалом абсолютно не змінюється. Коли він дає Прокопу гроші, а той журиться через борг, то каже: "Гай-га! Аби живі були". Назар остаточно не зламний, і саме у цьому образі втілено справжнє прагнення волі.
4) Моє ставлення до Устини з повісті Марка Вовчка "Інститутка".
Я ставлюсь до Устини дуже добре. Я співчуваю героїні та її долі. Проте я інколи не розумію її пасивності. Вона гарна дружина, мудра жінка, вірна подруга, на яку можна покластися. Ця дівчина втілює найкращі риси, які може мати українська жінка. Я захоплююсь Устино, її терпимістю, щирістю та добротою.
Объяснение:
На мою думку, звертаючісь да лихослів‘я та лайки людина намагається описати внутрішні емоції та переживання. Але ж в дитинстві мати й батько ніколи не вчили нас цим словам. Тому що, за собою вони несуть бруд, та робить ваше мовлення більш грубим й неприємним
По-перше, лихослів‘я є частиною побутового життя украінського народу.Деякі люди вважають лайку за хворобу або паразита, забуваючі іі походження. Ще наші дідусі вміли додати перцю до свого мовлення. Тому неможливо уявити наш народ без нецензурної лексики.
По-друге, поширення нецензурної лексики може впливати як на доросле так і на молодше покоління. Лаючісь, ми робимо наше мовлення більш грубим та непривабливим. Небезпечним є поширення бруда у своій мові, велика кількість грубих слів не личить людини, та зробить іі менш привабливою для оточуючих.
Прикладом може слугувати твір «кайдашева сім‘я», Івана Нечуй-Левицького, у якому головні герої перебуваючі у постійних сварках звертаються до грубих вимов або ж лихослів‘я.
Не можу не згадати свого друга Петра, котрий перейшовши в іншу школу не знайшов порозуміння і підтримки однокласників, пізніше він дізнався, що із за великого вмісту нецензурного лексикону однокласники не хотіли з ним спілкуватись. Врешті-решт він зрозумів свою помилку й звільнився від неї
Отже, лихослів‘я та лайка є частиной нашого буття, але варто вміти його стримувати, щоб оточуючім було приємно з вами спілкуватись.
Чувак, написала на коленке так что проверяй на ошибки
1) Коли була написана і кому присвячена повість Марка Вовчка "Інститутка".
Повість була написана у 1558-1859 рр. і присвячена Тарасові Шевченку.
2) Який соціальний конфлікт покладено в основну повість "Інститутка"?
У творі ми бачимо конфлікт поневолених і поневолювачів, тобто кріпаків та паничів. Читач помічає, яким волелюбним був наш народ, проте його дуже гнітили кріпацтво та солдатчина. Проте кріпаки активно протестують проти несправедливості та неволі, адже мають жагу отримати свободу.
3) Як у мові та вчинках Назара розкривається зростання самосвідомості трудового народу.
Спочатку Назар жартівливий та веселий. Його легко розсмішити, але згодом його настрої змінюються. Коли його віддають у солдатчину, то він каже: "Гірше не буде! От чи буде краще, - не знаю". Згодом Назар промовляє: "Із дранки та вберешся в переперанку". Він залишається гарним побратимом, щирою людиною, його вдача загалом абсолютно не змінюється. Коли він дає Прокопу гроші, а той журиться через борг, то каже: "Гай-га! Аби живі були". Назар остаточно не зламний, і саме у цьому образі втілено справжнє прагнення волі.
4) Моє ставлення до Устини з повісті Марка Вовчка "Інститутка".
Я ставлюсь до Устини дуже добре. Я співчуваю героїні та її долі. Проте я інколи не розумію її пасивності. Вона гарна дружина, мудра жінка, вірна подруга, на яку можна покластися. Ця дівчина втілює найкращі риси, які може мати українська жінка. Я захоплююсь Устино, її терпимістю, щирістю та добротою.