1. Де відбуваються події, описані в повісті-казці?
2. Як звати головного героя твору та хто дав йому таке ім’я?
3. Які сни бачив князь Люботинський лише в полудень?
4. З якою проблемою зіткнувся князь?
5. Чому пустельник дивувався з дракона?
6. Який талант мав Грицько?
7. З якою пропозицією звернувся князь до Грицька?
8. Хто такий пан Лаврін?
9. Як лицарі вирішили виманити дракона?
10. Заради кого дракон був готовий пожертвувати своїм життям?
11Хто вбив дракона?
12. Чому помер князь?
Твір ''Місце для дракона'' Юрія Винничука
Відповідь:
Писала для іншої теми, але може щось з цього пригодиться
Світ козацьких пісень
Козацькі пісні - народні, історичні пісні та думи в котрих оспівується Козацька доба. Ці пісні не вхо-дили до репертуару придворних музик, їх співали здебільшого кобзарі та лірники. Саме вони в цих піснях розповідали звичайним людям про певні реальні факти і явища (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська, чужинська неволя, рабство тощо). Але в першу чергу козацькі пісні оспівують ліричний образ козака, відтворюють його внутрішній духовний світ, думки і почуття, зроджені різними обставинами неспокійного козацького життя, передають романтику козацької волі.
Тематика козацьких пісень дуже широка: козацький побут і викликані ним почуття та думки, життя в походах без відпочинку, коли нема де прихилити голови, і домом стає зелена діброва чи темний байрак. Але найпоширеніша тема - прощання козака з рідними та його від´їзд з дому. Ці співанки завжди пройняті мотивом туги, при цьому патріотичні почуття відступають на другий план, основне місце займає смуток прощання з сім´єю, коханою дівчиною чи молодою дружиною. Тому в ліричних козацьких піснях козак часто сумує - «світом нудить», плаче. Туга посилюється мотивом самотності: єдиним другом козака є вір-ний кінь, що розуміє його настрій, хвилювання, охороняє в час небезпеки, попереджує про неї, а якщо господар загинув, сповіщає про це його рідних. Тема смерті козака є також дуже поширена. Причому в цих піснях, як правило, не змальовуються ні битви, ні поєдинки, не говориться про обставини смерті коза-ка, не пояснюються причини, чому він сам залишився лежати на полі бою. Картина загибелі козака постає доволі традиційною: вбитий він лежить під калиною чи тополею, очі накриті червоною китайкою (символ козацької слави, у дохристиянські часи червоний — колір смерті), над ним нахилився вірний кінь, над ним кружляє чорний ворон (теж символи смерті, представники потойбічного світу). У деяких співанках смертельно поранений козак розмовляє зі своїм єдиним другом-конем, який копитами в землі копає для нього могилу, просить його передати останню звістку рідним. Однак, незважаючи на мотиви страждань, нелегкої долі, смерті козака, цим співанкам властива і тема волі, воїнської звитяги, в них возвеличується патріотичний дух, безстрашність, самовідданість всенародній справі національного визволення, оспівується козацька слава. Символом козацької звитяги, нездоланності духу стає і насипана висока могила — пам´ятник воїнської доблесті.
Давність походження козацьких співанок виявляється і в їхній образності. Крім головного ліричного героя — козака, в них фігурують образи коня (який може говорити людською мовою, плаче над убитим козаком, просить прокинутись), сивої зозулі (розповідає козакові, що діється вдома, від нього несе звістку рідним), ворона, сокола; персоніфіковані образи сил природи, дерев (або всієї діброви, лісу, гаю) тощо. Для них властива й своєрідна метафорика. Так, наприклад, битва асоціюється з бенкетом , важка виснажлива битва змальовується як спорудження мостів чи греблі, поле бою — у вигляді зораної ріллі, засіяної кулями, смерть козака — вінчання з могилою. Давність походження такої художньообразної структури підтверджується її спорідненістю з давніми писемними пам´ятками - літописами, «Словом о полку Ігоревім». Тому козацькі співанки, що збереглися до нашого часу, є особливо цінними творами соціальної лірики. Вони стали основою подібних за тематикою і поетикою солдатських, рекрутських, вояцьких, жовнірських співанок.
Козацькі пісні і донині живуть у пам᾽яті українського народу. Вони також відомі далеко за межами України. Дуже влучно про творців і виконавців козацьких пісень висловився італійський письменник Д.Чамполі: шабля – їхній хрест, перемога – їхній Бог, а пісня – їхня молитва.
Пояснення:
Відповідь:
Тема: розповідь про чоловіка, який закохався у дівчину, але сумнівається у справжності почуттів("Може десь у лісах, ти чар-зілля шукала.Сонце-руту знайшла , і мене зчарувала?" ) та про звичаї і вірування які вирували в давнину ( це можна побачити в уривку приспіва "Червону руту, не шукай вечорами", адже є дві легенди, за першою, рута - чарівна рослина,зірвавши яку, можна причарувати (приворожити, привабити) коханого, друга легенда розповідає про те, що рута - жовта рослина, яка раз на рік стає червоною, і якщо дівчина її зірве і подарує своєму обранцеві - той мусить одружитися з нею і любити її до кінця днів)
Ідея: спроба повідати людям висоту почуття кохання, та показати, що не треба боятися зізнатися в своїх почуттях,можливо вони взаємні ( це можна побачити в уривку "Червону руту, не шукай вечорами, - ти у мене єдина. Тільки ти, повір", тобто дівчина сумнівається в тому, що почуття - взаємні, і щоб не втратити кохання, адже на її думку - її обранець може відмовитись, але він заявляє, що цього всього не потрібно. адже він її по справжньому кохає)
Головна думка: автор закликає всіх не боятися зізнатися у своїх почуттях, не витрачати час без потреби, адже як бачимо в тексті дівчина витратила час, шукаючи руту, а хлопець весь цей час її кохав, тому їй не потрібно було цієї рути, але через те, що вона не сказала йому про свої почуття - втратила багато часу.