1. Чи вірите ви, що справжнє прізвище Олени Теліги - Шовгенева? 2.Чи вірите ви ,що народилася письменниця у Петербурзі?
3. Чи вірите ви, що Олена Теліга закінчила Київський університет ?
4. Чи вірите ви ,що Олена Теліга - письменниця-емігрантка?
5.Чи вірите ви, що поезії Олени Теліги нагадують поетичні твори
Т.Шевченка?
6. Чи вірите ви, що рядки поезії «Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх
мій
рветься джерелом на волю!» нагадують рядки поезії Ліни Костенко
«Крила»?
7.Чи вірите ви, що Олена Теліга й Олег Ольжич близькі як митці і як люди?
8. Чи вірите ви , що рядки поезії «Піти чи послати і стать сам на сам з своїм
невблаганним сумлінням» належать перу Олени Теліги?
9.Чи вірите ви, що Олена Теліга була розстріляна німцями в
Бабиному Яру в Києві у 1942 році?
10.Чи вірите ви, що образи вітрогона, метелиці пов'язані із образом
хлопчика-радості в поезії «Радість» Олени Теліги?
11. Чи вірите ви,що Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної
літературно-мистецької премії ім. О. Теліги у 2000 році?
12. Чи вірите ви, що поезія «Пломінний день»- це поетичний
маніфест, заповіт не тільки сучасникам, ай нащадкам українців?
Повість «Гуси-лебеді летять» - автобіографічна. У неї автор вклав спогади про власне дитинство, проведене у невеличкому селі на Вінниччині. Твір зображає життя простих українських селян у першій половині двадцятого сторіччя.
Головним героєм та оповідачем у творі виступає дев’ятирічний хлопчик Михайлик. Він розповідає про свої пригоди, радості та негаразди, знайо¬мить нас зі своєю родиною та друзями. Але його життя не здається сірим та буденним. Казкові деталі переплітаються з життєвими реаліями в єдину розповідь.
Основною проблемою твору є людяність. Вона відчувається у думках та вчинках і Михайлика, і всіх інших позитивних героїв повісті. Людяне ставлення до інших – це невід’ємна риса їхніх характерів, практично потреба душі. Михайлик віддає голодному хлопчику та його матері частину насіння, яке він вкрав (що для нього дуже болісно) в матері заради того, щоб виміняти на можливість почитати нову книжку. Мати пробачає синові, бо бачить його доброту. Дядько Себастьян готовий завжди прийти хлопцеві на до Мати радіє дівочому щастю Мар’яни. І навпаки, людяність відсутня у вчинках негативних персонажів твору, і ми відчуваємо, як це ранить Михайлика, як контрастує з його світом.
Поруч з Михайликом живуть різні люди. Деякі стають для нього взірцем доброти, вірності та щедрості. Такими виступають його рідні Дід, Бабуся, Батько й Мати, а також друзі та знайомі Люба, Мар’яна, дядько Себастьян та інші. Однак, навіть маленький хлопчик бачить і розуміє людську нечесність, жадібність та підступність. Вчинки Юхима Бабенка, родини священика, а також родичів його батька викликають у головного героя обурення.
Михайлик зростає серед чистої та прекрасної природи, він пасе конячину, збирає ягоди та гриби, допомагає матері по господарству. Він ві¬рить та водночас не вірить дядьку Миколі, що «знайшов перо жар-птиці», виглядає по левадах та садках літо, яке залишило по собі стиглі вишні та суниці.
Іншою проблемою, порушеною у творі, є проблема тісного переплетіння реального та казкового у дитячому світосприйнятті, його роль у становленні характеру дитини, формування ставлення до людей, подій та явищ. А крім цього, це й проблема впливу дитячих спогадів та вражень на подальше життя людини – чи будуть вони теплом відлунювати в душі?
Хоча життя у творі показане через призму дитячого сприйняття, автор не став прикрашати сувору дійсність тих важких часів. Тільки-но відлюту¬вала громадянська війна, і в лісах ще лишилися «бандити», як їх називає дядько Себастьян. Загинуло багато людей, і сама родина Михайлика теж постраждала. В країні лютує голод, з Херсонщини приходить виснажена жінка з дитиною. Родина Михайлика теж терпить нестатки та бідність. Хлопчик навіть не має власних чобіт, щоб вийти на вулицю.
Твір починається фразою: «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді». Лебеді виступають символом щасливих дитячих років, що роблять світ навколо добрішим та світлішим. Автор і закінчує повість цим образом: «А лебеді летять... над моїм дитинством... над моїм життям!..»
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=1025#ixzz4Rm3F4TJn
Основна тема твору “Джури козака швайки” – це переказ пригод двох хлопчаків – Грицика та Санька, яких супроводжував смілий козак на прізвисько Швайка. Це прізвисько козак отримав не так, адже він неначе швайка впивався в тіла турецьких ворогів, та з азартом розправлявся з кожним, хто посягнув на землі українського народу.
Період подій роману “Джура козака швайки” – це час, коли українські землі піддавались набігам турецьких загарбників, а внутрішні конфлікти та криза поглиблювалась через свавілля литовських та польських магнатів.
Ідея роману “Джури козака швайки” – засудження зради, вірність, дружба, справжній патріотизм та любов до рідної землі та друзів.
До основних проблем, які піднімаються у романі, можна віднести:
Боротьба добра і зла (як всередині кожної людини, так і між людьми, країнами, національностями);Відносини людей до навколишнього середовища (зокрема тварин);Сила і занепад людського духу;Зрада та дружба між різними людьми, верствами населення;Проблема відносин між дорослими та дітьми (проблема батьків та дітей).
Час подій у романі “Джури козака швайки” – 1487-1488Я якраз напередодні виникнення українського козацтва. Місце подій – Наддніпрянщина, село Воронівка.
Композиція твору
Роман складається з трьох основних частин:
Втеча з дому;На козацьких островах;Джури вирушають у дорогу.
Також, друга части складається з декількох частин, основні з яких (не всі, а тільки основні):
На кам’яному острові;Тишкевич;Допит;Гонитва;Двоє серед степу;В гостях у Вирвизуба;Суд у плавнях;Козацькі розмови.Головні герої роману “Джури козака Швайки”Грицик та Санько. На момент твору їм обом по 12 років;Пилип Швайка – майстерний розвідник. У Пилипа є вірні союзники: кінь Вітрик і вовк Барвінок.Дід Кузьма;Рашит (татарин);Вирвизуб, Перепічка, Байлемів;Мокрина – мати дванадцятирічного Санька;Дід Кібчик;Онук діда Кібчика – Демко Дурна Сила.
Також, в романі представлені такі негативні (антагоністи) персонажі, на фоні яких головні герої (протагоністи) бачаться перед читачем у більш гарній формі:
Іслам Бек та Саїд Мурза – після битви у плавнях визнають власну поразку;Пан Кобильський та його слуга Тишкевич;ТатариПосил твору
“Джури козака швайки” – це максимально близький переказ подій того часу. Автор намагається перенести на передній план не детальність історичних подій, а характери персонажів, щоб читач міг асоціювати себе з ними і, як слідство, співпереживати їм. Автор роману В. Рутківський намагається передати всю лицарську романтику того часу за до сильних, яскраво виражених негативних та позитивних образів.
Фантастичні моменти твору допомагають передати ключовий посил (приручені вовки, наприклад) – український народ завжди буде прагнути до волі та незалежності, навіть якщо лише один козак залишиться проти цілої орди загарбників.
Подробнее - на -