У 2015 році Тамара, громадянка України, подала заяву щодо розірвання шлюбу, в якому вона перебувала 14 років із громадянином іншої держави. Її чоловік щодо розірвання шлюбу заперечень не має, але суд із різних причин понад рік відкладав розгляд справи й винесення рішення. Тамара прагне спіокуватися зі своїми дітьми, народженими у шлюбі , але законодавство цієї країни забороняє їй це, поки не завершиться процедура розірвання шлюбу. 1) Чи є в цій ситуації порушення прав людини; 2) На яку статтю Європейської конвенції з прав людини ( конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) може спиратися тамара, щоб оскаржити ситуацію, що сталася. ; 3) Опишіть різні єтвпи проходження скарги в Європейському суді з прав людини, яку може подати Тамара
Цивілізація - характеризує рівень розвитку суспільства, матеріальної і духовної культури. Атрибутами цивілізації є держава і право, що виникли в процесі еволюції суспільства. Під суспільством розуміють сукупність форм сумісної діяльності людей, які склалися в процесі історичного розвитку людства. Передумовою виникнення суспільства є різноманітні зв'язки і відносини, що виникають між людьми в процесі їх життєдіяльності. На певному етапі люди усвідомлюють, що в них є постійні спільні потреби та інтереси і що для їх задоволення необхідні сумісні зусилля. Саме переважно на цих засадах і утворюється суспільство.
З моменту виникнення суспільство вимагає регулювання та управління, потреба в яких значно зростає з появою класів і виокремленням різних видів господарської і духовної діяльності. У цей час закінчується бездержавний період розвитку суспільства, виникають держава і право, що є нероздільними і свідчать про більш високий ступінь суспільного розвитку. Держава і право стають складним і універсальним інструментом регулювання відносин між окремими людьми, особою і суспільством, між окремими суспільними групами.
Держава і право можуть забезпечувати панування одного класу над іншими, але можуть здійснювати захист суспільстваікожноїособистостівідзловживаньзбоку сильнішого, гарантувати суспільне життя на основі прав людини. Держава і право можуть бути ефективною протидією сваволі, анархії і безладдю, сприяти розвиткові господарства і культури. Право може втілювати вищу доцільність щодо меж поведінки людей. У такій же мірі, в якій держава і право перетворюються із засобів обслуговування інтересів окремих соціальних груп на засоби задоволення загальносоціальних потреб, інтересів і запитів усього суспільства й одночасно кожного з його членів, можна розглядати державу і як суспільно-історичну цінність.
В 2020 году во всем мире началась пандемия Covid-19. В связи с этим в России впервые за много лет президент решил отдать больше власти на территории с вирусом.
Последний раз в стране такое было больше 20 лет назад: в 90-х Ельцин тоже отдал власть регионам. Но тогда, правда, у него практически не было выбора.
Тогда в центре внимания оказался Татарстан и его глава Минтимер Шаймиев. На волне массовых протестов за независимость он решил выторговать в Москве экономическую независимость. В Татарстане объявили суверенитет, приняли свою Конституцию и фактически назвали себя членами группы.
Татарстан стал суверенной республикой, но из состава РФ никто не вышел. Митинги широко распространились, а Шаймиев получил возможность распоряжаться ресурсами самостоятельно и по своим правилам проводить приватизацию.
За Татарстаном развиваются другие регионы, а Кремль использует эти фракции как «прививку от суверенитета».
Но в начале 2000-х годов президенту стало ясно, что регионы лучше контролировать, чтобы быть уверенным в стабильности власти. Уже к 2003 году почти все договоры с регионами пересмотрели или отменили. За последние 20 лет было проведено много реформ, которые сосредоточили управление и финансирование в руках федеральной власти. А регионы лишились почти всех девяностых.
« Привет из 90-х » — проект о том, как события впервые проявляются в нашей современной жизни. Ранее мы рассмотрели (и определили) вам, как Конституция 1993 года заложила источник энергии , как после выборов 1996 года стала пропагандой избранных политиков и как томский ЛГБТ-кинофестиваль 1996 года исходом на сегодняшнее общество.