До ть будь ласка. У процесі розгляду спору між австрійською фірмою та українською фірмою в МКАС (міжнародний комерційний арбітражний суд) при ТПП (торгово-промисловій палаті) України, виникло питання про визначення правового статусу іноземної особи. Так, позивач – австрійська фірма – вважав, що за відсутності угоди сторін, суд має застосовувати до кредитного договору право держави кредитора (яким за договором є позивач). Водночас, позивач не надав суду свідоцтва на підтвердження свого правового статусу. Відповідач – українська фірма – стверджував, що позивача не зареєстровано в Австрії в якості комерційного підприємства, а отже його посилання на австрійське право є неможливим.
На підставі яких документів та відповідно до права якої держави може бути належним чином підтверджено правовий статус позивача? Назвіть нормативно-правові акти України, що передбачають положення щодо вирішення цього питання.
На підставі якого міжнародного договору юридична особа розглядається як австрійська?

1)місце́ве самоврядува́ння  в україні  — це право  територіальної громади  — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста  — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах  конституції  і законів україни. місцеве самоврядування  — це форма публічної влади, що реалізується специфічними суб'єктами  — територіальними колективами і  сформованими ними органами, має особливий об'єкт  — питання місцевого значення, та здійснюється на основі використання окремого виду публічної власності  —  комунальної (муніципальної).[2]

місцеве самоврядування здійснюється територіальними   сіл,  селищ,  міст  як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

територіальна громада  — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; 2)правовою основою місцевого самоврядування в україні є  конституція україни, закон україни «про місцеве самоврядування в україні».,  закони і підзаконні нормативно-правові акти, що приймаються на їх основі, а також  акти органів місцевого самоврядування, що приймаються в рамках їх компетенції.

Правовой обычай - это санкционированное государством правило поведения, которое сложилось в результате длительного повторения определенных действии, в результате чего закрепилось как устойчивая норма.

Санкционируя обычай, государство устанавливает юридическую санкцию (меру государственного воздействия) за его несоблюдение. Делается это в тех случаях, когда обычай не противоречит интересам и воли государства, отвечает интересам общества на определенном этапе его развития. Санкция государства дается либо путём отсылки на обычай в нормативно-правовом акте, либо фактическим государственным признанием в судебных решениях, иных актах государственных органов.Действительно в настоящее время обычаи играют меньшую роль, чем другие источники права используется он гораздо реже и в тех случаях, когда в законе встречаются пробелы или в самом законе указываются условия, в которых может использоваться правовой обычай.

Обычай сохраняет значимость лишь в той мере, какой полезен для применения закона (в дополнение к закону).

В современных правовых условиях «обычай» как правило, трактуется неоднозначно. Нередко наряду с ним используется понятие обыкновение. Обыкновение играет большую роль в регулировании торговых отношений и определяется, как правило, сложившейся на основе столь постоянного и единообразного повторения данных фактических отношений, что оно считается входящим в состав волеизъявления сторон по сделке в случае соответствия их намерениям.