1. поясніть, чому громадяни мають свідомо дотримуватися принципів виборчого права. 2. якими шляхами можна вплинути на формування громадянського суспільства в україні.
По форме своего правления Российская Федерации является президентской республикой, хотя и включающей определенные черты, свойственные парламентарным республикам. Республиканский характер этой формы российской государственности прямо закреплен уже в ст. 1 Конституции РФ, где говориться, в частности, о «республиканской форме правления». Это общее положение конкретизируется и развивается в других статьях, содержащихся прежде всего в главах, посвященных статусам Президента, Федерального Собрания и Правительства РФ (ст. 3, 11, 80, 81, 83, 84, 86, 87, 90, 94, 96, 102, 103, 105, 107-117 и др.). Из их содержания совершенно ясно вытекает, что в РФ учреждена президентская форма республиканского правления.
Згідно вимог ст. 1235 Цивільного кодексу України (далі- ЦКУ) "Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин". А згідно вимог частини другої ст. 1236 ЦКУ Стаття 1236 "Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини". Тому, якщо немає будь-яких інших підстав, то вважати заповіт громадянина С недійсним або нікчемним ми не можемо. Отже виходимо з того, що після його смерті все його майно спадкуватиме музей. Якщо це майно не є об"єктом спільної сумісної власності подружжя (згідно вимог ст. 61 Сімейного кодексу України), то дружині громадянина С. не належить право власності на частку у цьому майні. Згідно вимог частини першої ст. 1241 ЦКУ "Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)".
До таких спадкоємців, які матимуть право на обов"язкову частку, в даному випадку відносяться: дочка спадкодавця (тому що вона малолітня) і мати спадкодавця (тому що вона непрацездатна за віком). Син і дружина повнолітні, працездатні, тому їм обов"язкова частка у спадщині не належить. Виходячи із змісту ст. 1241 ЦКУ при відсутності заповіту всі четверо спадкоємців за законом мали би право на спадкування в рівних частках кожен, тобто по 1/4 частці. Підстави закликання їх до спадкування за законом передбачені ст. 1261 ЦКУ (Перша черга спадкоємців за законом), а рівність часток у спадщині - ст. 1267 ЦКУ.
Але так як громадянин С. залишив заповіт, то його донька і мати отримають по 1/8 частці кожна (1/2 від 1/4 ) у спадщині в якості обов"язкової частки, тобто, отримають майно на суму по 3 000 грн. кожна (24 000 ділимо на 8 отримуємо 3000).
По форме своего правления Российская Федерации является президентской республикой, хотя и включающей определенные черты, свойственные парламентарным республикам. Республиканский характер этой формы российской государственности прямо закреплен уже в ст. 1 Конституции РФ, где говориться, в частности, о «республиканской форме правления». Это общее положение конкретизируется и развивается в других статьях, содержащихся прежде всего в главах, посвященных статусам Президента, Федерального Собрания и Правительства РФ (ст. 3, 11, 80, 81, 83, 84, 86, 87, 90, 94, 96, 102, 103, 105, 107-117 и др.). Из их содержания совершенно ясно вытекает, что в РФ учреждена президентская форма республиканского правления.
Відповідь:
Згідно вимог ст. 1235 Цивільного кодексу України (далі- ЦКУ) "Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин". А згідно вимог частини другої ст. 1236 ЦКУ Стаття 1236 "Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини". Тому, якщо немає будь-яких інших підстав, то вважати заповіт громадянина С недійсним або нікчемним ми не можемо. Отже виходимо з того, що після його смерті все його майно спадкуватиме музей. Якщо це майно не є об"єктом спільної сумісної власності подружжя (згідно вимог ст. 61 Сімейного кодексу України), то дружині громадянина С. не належить право власності на частку у цьому майні. Згідно вимог частини першої ст. 1241 ЦКУ "Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)".
До таких спадкоємців, які матимуть право на обов"язкову частку, в даному випадку відносяться: дочка спадкодавця (тому що вона малолітня) і мати спадкодавця (тому що вона непрацездатна за віком). Син і дружина повнолітні, працездатні, тому їм обов"язкова частка у спадщині не належить. Виходячи із змісту ст. 1241 ЦКУ при відсутності заповіту всі четверо спадкоємців за законом мали би право на спадкування в рівних частках кожен, тобто по 1/4 частці. Підстави закликання їх до спадкування за законом передбачені ст. 1261 ЦКУ (Перша черга спадкоємців за законом), а рівність часток у спадщині - ст. 1267 ЦКУ.
Але так як громадянин С. залишив заповіт, то його донька і мати отримають по 1/8 частці кожна (1/2 від 1/4 ) у спадщині в якості обов"язкової частки, тобто, отримають майно на суму по 3 000 грн. кожна (24 000 ділимо на 8 отримуємо 3000).
Пояснення: