Ми рідко замислюємося над тим, яке значення в нашому житті має колір. Звичка бачити небо - синім, траву - зеленою, а кров - червоної така сильна, що інших сполучень ми не можемо собі уявити. Кольори – це невід’ємна частина нашого життя. Життя повне тоді, коли воно наповнене фарбами, кольорами та відтінками. Починаючи з найдавніших часів колір був сильною, але все ж невловимою силою, що визначає поведінку людини. Проведено велику кількість дослідів, написано багато статей і все-таки, до цих пір, колір - це явище загадкове. На даний момент добре відомо, що оточуючі нас кольори є одними з найважливіших факторів встановлення суспільства.
В сучасному, швидкоплинному, урбанізованому світі з величезним потоком інформації, критичним є показник самогубств та депресій, має місце загострення соціальних суперечностей, які обумовлюються індивідуальною психоемоційною неузгодженістю людей. Дуже багато людей, які потрапляють із села в місто стають заручниками долі. На них сильно впливають кольори, що їх оточують. Сірі стіни будівель дуже пригнічують, втомлюють. У таких людей постійні депресії та стреси, адже ці кольори не є кольорами природного середовища. Колір виявляє вплив на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку. За кольоровими перевагами, можна виявити темперамент, характер та психоемоційний стан особистості.
Різнокольорове бачення світу пов’язане з тим, що речовини по-різному взаємодіють зі світлом. Падаючи на речовину, світло частково поглинається, а частково відбивається. Крім того, воно проникає крізь прозорі тіла. Якщо тіло поглинає майже всі промені, відбиваючи лиш червоні, то воно і здаватиметься нам червоним, а якщо поглинає майже всі промені, практично нічого не відбиваючи, то воно для нас буде чорним. Якщо ж, навпаки, об’єкт відбиває практично все випромінювання, то він виглядає білим [2, 5].
Ми звикли вважати, що у веселки сім кольорів. Однак із вами можуть посперечатися авторитетні люди. Аристотель вирізняв у ній лише три кольори: червоний, зелений та фіолетовий, вважаючи, що всі інші кольори є сумішшю цих трьох. У Київській Русі вас би запевняли, що веселка має чотири кольори. У 1073 році київський літописець писав: "У веселці властивості суть червоне, і синє, і зелене, і багряне". Аборигени Австралії нарахували в Райдужному змієві шість кольорів, а деякі племена Африки навіть досі вважають, що веселка має два кольори – темний і світлий. Нам відоме ім’я людини, яка побачила у веселці сім кольорів – Ісак Ньютон[3,4]. Але просто неможливо підрахувати кількість відтінків кожного з кольорів. Не можна, тому що світ, який нас оточує, наповнений величезною кількістю барв, і у кожного кольору є безліч відтінків. Потрібно навчитись дуже уважно дивитись на оточуючі нас предмети, щоб розібратись в кольоровому багатстві, яке створила для нас природа
Химиялық тепе-теңдік — бір немесе бірнеше қарама-қарсы жүретін қайтымды реакциялар жылдамдықтарының теңескен күйі. Қайтымды реакция аяғына дейін жүрмейді, ол басталғанда тура жүретін реакцияның жылдамдығы (v1) жоғары, кері реакция жылдамдығы (v2) баяу болады. Тура реакция жүрген сайын реакцияға алынған заттың концентрациясы азайып, v1 — жылдамдығы кемиді, керісінше, тіке реакциядан пайда болған өнімнің концентрациясы артып, v2 күшейеді. Біртіндеп екі реакция жылдамдығы теңеседі: v1=v2. Осындай жағдайды химиялық тепе-теңдік деп атайды. Тепе-теңдік орнағанмен қарама-қарсы бағытталған екі реакция да тоқтамай жүре береді. Егер сыртқы жағдай (қысым, концентрация, температура) өзгермесе реакция жылдамдықтары тең болып, химиялық тепе-теңдік орнаған қалпында қала береді, сондықтан оны жылжымалы немесе [динамикалық] тепе-теңдік деп те атайды. Реакцияласушы жүйенің бір тепе-теңдік күйден басқа басқа тепе-теңдік күйге ауысуын химиялық тепе-теңдіктің ығысуы дейді. Химиялық тепе-теңдік орнаған кездегі реакцияға қатысқан әр заттың концентрациясы тепе-теңдік концентрациясы деп аталады. Химиялық тепе-теңдікті сан жағынан сипаттайтын көрсеткіш тепе-теңдік константасы (тұрақтысы) (К) деп аталады: aA+bB=pP+qQ, мұндағы бас әріптер — заттардың формулалары, кіші әріптер — реакциядағы молекула сандарын көрсететін коэффициенттер. Тепе-теңдік константасы тура және кері реакциялардың жылдамдық константаларының (k1,k2) қатынасы деп те аталады: K=k1/k2. К — белгілі температурада тура реакция өнімдері мен реакциясы алынған заттардың мольдік көбейтінділерінің қатынасын көрсететін тұрақты шама. Тепе-теңдік константасының теңдеуі реакцияға қатысқан заттардың тепе-теңдік концентрацияларының бір-біріне тәуелділігін көрсетеді. Химиялық тепе-теңдікті зерттеудің теориялық және практикалық маңызы бар
Объяснение:
Ми рідко замислюємося над тим, яке значення в нашому житті має колір. Звичка бачити небо - синім, траву - зеленою, а кров - червоної така сильна, що інших сполучень ми не можемо собі уявити. Кольори – це невід’ємна частина нашого життя. Життя повне тоді, коли воно наповнене фарбами, кольорами та відтінками. Починаючи з найдавніших часів колір був сильною, але все ж невловимою силою, що визначає поведінку людини. Проведено велику кількість дослідів, написано багато статей і все-таки, до цих пір, колір - це явище загадкове. На даний момент добре відомо, що оточуючі нас кольори є одними з найважливіших факторів встановлення суспільства.
В сучасному, швидкоплинному, урбанізованому світі з величезним потоком інформації, критичним є показник самогубств та депресій, має місце загострення соціальних суперечностей, які обумовлюються індивідуальною психоемоційною неузгодженістю людей. Дуже багато людей, які потрапляють із села в місто стають заручниками долі. На них сильно впливають кольори, що їх оточують. Сірі стіни будівель дуже пригнічують, втомлюють. У таких людей постійні депресії та стреси, адже ці кольори не є кольорами природного середовища. Колір виявляє вплив на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку. За кольоровими перевагами, можна виявити темперамент, характер та психоемоційний стан особистості.
Різнокольорове бачення світу пов’язане з тим, що речовини по-різному взаємодіють зі світлом. Падаючи на речовину, світло частково поглинається, а частково відбивається. Крім того, воно проникає крізь прозорі тіла. Якщо тіло поглинає майже всі промені, відбиваючи лиш червоні, то воно і здаватиметься нам червоним, а якщо поглинає майже всі промені, практично нічого не відбиваючи, то воно для нас буде чорним. Якщо ж, навпаки, об’єкт відбиває практично все випромінювання, то він виглядає білим [2, 5].
Ми звикли вважати, що у веселки сім кольорів. Однак із вами можуть посперечатися авторитетні люди. Аристотель вирізняв у ній лише три кольори: червоний, зелений та фіолетовий, вважаючи, що всі інші кольори є сумішшю цих трьох. У Київській Русі вас би запевняли, що веселка має чотири кольори. У 1073 році київський літописець писав: "У веселці властивості суть червоне, і синє, і зелене, і багряне". Аборигени Австралії нарахували в Райдужному змієві шість кольорів, а деякі племена Африки навіть досі вважають, що веселка має два кольори – темний і світлий. Нам відоме ім’я людини, яка побачила у веселці сім кольорів – Ісак Ньютон[3,4]. Але просто неможливо підрахувати кількість відтінків кожного з кольорів. Не можна, тому що світ, який нас оточує, наповнений величезною кількістю барв, і у кожного кольору є безліч відтінків. Потрібно навчитись дуже уважно дивитись на оточуючі нас предмети, щоб розібратись в кольоровому багатстві, яке створила для нас природа
Химиялық тепе-теңдік — бір немесе бірнеше қарама-қарсы жүретін қайтымды реакциялар жылдамдықтарының теңескен күйі. Қайтымды реакция аяғына дейін жүрмейді, ол басталғанда тура жүретін реакцияның жылдамдығы (v1) жоғары, кері реакция жылдамдығы (v2) баяу болады. Тура реакция жүрген сайын реакцияға алынған заттың концентрациясы азайып, v1 — жылдамдығы кемиді, керісінше, тіке реакциядан пайда болған өнімнің концентрациясы артып, v2 күшейеді. Біртіндеп екі реакция жылдамдығы теңеседі: v1=v2. Осындай жағдайды химиялық тепе-теңдік деп атайды. Тепе-теңдік орнағанмен қарама-қарсы бағытталған екі реакция да тоқтамай жүре береді. Егер сыртқы жағдай (қысым, концентрация, температура) өзгермесе реакция жылдамдықтары тең болып, химиялық тепе-теңдік орнаған қалпында қала береді, сондықтан оны жылжымалы немесе [динамикалық] тепе-теңдік деп те атайды. Реакцияласушы жүйенің бір тепе-теңдік күйден басқа басқа тепе-теңдік күйге ауысуын химиялық тепе-теңдіктің ығысуы дейді. Химиялық тепе-теңдік орнаған кездегі реакцияға қатысқан әр заттың концентрациясы тепе-теңдік концентрациясы деп аталады. Химиялық тепе-теңдікті сан жағынан сипаттайтын көрсеткіш тепе-теңдік константасы (тұрақтысы) (К) деп аталады: aA+bB=pP+qQ, мұндағы бас әріптер — заттардың формулалары, кіші әріптер — реакциядағы молекула сандарын көрсететін коэффициенттер. Тепе-теңдік константасы тура және кері реакциялардың жылдамдық константаларының (k1,k2) қатынасы деп те аталады: K=k1/k2. К — белгілі температурада тура реакция өнімдері мен реакциясы алынған заттардың мольдік көбейтінділерінің қатынасын көрсететін тұрақты шама. Тепе-теңдік константасының теңдеуі реакцияға қатысқан заттардың тепе-теңдік концентрацияларының бір-біріне тәуелділігін көрсетеді. Химиялық тепе-теңдікті зерттеудің теориялық және практикалық маңызы бар