Ро́бот (від чеськ. robota) — автоматичний пристрій, що призначений для виконання виробничих та інших операцій, які зазвичай виконувались безпосередньо людиною. Для опису автоматичних пристроїв дія яких, не має зовнішньої схожості з діями людини, переважно використовується термін «автомат».
У більшості випадків сучасні роботи промислового призначення — це «руки», маніпулятори, закріплені на основі і призначені для виконання одноманітної роботи типу складання, переміщення. До роботів також належать мобільні пристрої, що працюють у небезпечних для людини середовищах і керовані дистанційно, наприклад роботи, що працюють на великих водних глибинах, у космосі, пристрої військового призначення (ведення розвідки, розмінування, доставка боєприпасів тощо) та ін., а також роботизовані іграшки.
Робот може реалізуватися як керований системою керування електромеханічний, пневматичний, гідравлічний пристрій або їхня комбінація, основне призначення якого — заміна людини на виробництві, небезпечних чи шкідливих середовищах, побуті тощо.
Робот може безпосередньо виконувати команди оператора, може працювати по заздалегідь складеній програмі або дотримуватись набору загальних вказівок з використанням технології штучного інтелекту. Ці завдання дозволяють полегшити або зовсім замінити людську працю на виробництві, в будівництві, при роботі з важкими вантажами, шкідливими матеріалами, а також в інших важких або небезпечних для людини умовах.
Окремий вид роботів — нанороботи. Це роботи, розміром зіставні з молекулою (менше 10 нм), що мають функції руху, обробки і передачі інформації, виконання програм. Нанороботи, які здатні до створення своїх копій, тобто самовідтворення, називаються реплікаторами[2]. Наноробототехніка перебуває на науково-технічній стадії розвитку з перспективою застосування у медицині, генній інженерії та інших галузях.
Здоро́вье — состояние полного физического, душевного и социального благополучия, а не только отсутствие болезней и физических дефектов.
К наукам, изучающим здоровье, относятся: диетология, фармакология, биология, эпидемиология, психология (психология здоровья, психология развития, экспериментальная и клиническая психология, социальная психология), психофизиология, психиатрия, педиатрия, медицинская социология и медицинская антропология, психогигиена, дефектология и другие.
Охрана здоровья человека (здравоохранение) — одна из функций государства. В мировом масштабе охраной здоровья человечества занимается Всемирная организация здравоохранения.
По уставу ВОЗ, «здоровьем является состояние полного физического, душевного и социального благополучия, а не только отсутствие болезней и физических дефектов».
П. И. Калью рассмотрел 79 определений здоровья, сформулированных в разных странах мира, в различное время и представителями различных научных дисциплин. Среди определений встречаются следующие:
Здоровье — нормальная функция организма на всех уровнях его организации, нормальный ход биологических процессов индивидуальному выживанию и воспроизводству.
Динамическое равновесие организма и его функций с окружающей средой.
Участие в социальной деятельности и общественно полезном труде к полноценному выполнению основных социальных функций.
Отсутствие болезни, болезненных состояний и изменений.
организма при к постоянно изменяющимся условиям внешней среды.
Согласно Калью, все возможные характеристики здоровья могут быть сведены к следующим концепциям:
Медицинская модель — для определений, содержащих медицинские признаки и характеристики; здоровье как отсутствие болезней и их симптомов.
Биомедицинская модель — отсутствие субъективных ощущений нездоровья и органических нарушений.
Биосоциальная модель — включаются рассматриваемые в единстве медицинские и социальные признаки, при этом приоритет отдаётся социальным признакам.
Ценностно-социальная модель — здоровье как ценность человека; именно к этой модели относится определение ВОЗ.
Відповідь:
Ро́бот (від чеськ. robota) — автоматичний пристрій, що призначений для виконання виробничих та інших операцій, які зазвичай виконувались безпосередньо людиною. Для опису автоматичних пристроїв дія яких, не має зовнішньої схожості з діями людини, переважно використовується термін «автомат».
У більшості випадків сучасні роботи промислового призначення — це «руки», маніпулятори, закріплені на основі і призначені для виконання одноманітної роботи типу складання, переміщення. До роботів також належать мобільні пристрої, що працюють у небезпечних для людини середовищах і керовані дистанційно, наприклад роботи, що працюють на великих водних глибинах, у космосі, пристрої військового призначення (ведення розвідки, розмінування, доставка боєприпасів тощо) та ін., а також роботизовані іграшки.
Робот може реалізуватися як керований системою керування електромеханічний, пневматичний, гідравлічний пристрій або їхня комбінація, основне призначення якого — заміна людини на виробництві, небезпечних чи шкідливих середовищах, побуті тощо.
Робот може безпосередньо виконувати команди оператора, може працювати по заздалегідь складеній програмі або дотримуватись набору загальних вказівок з використанням технології штучного інтелекту. Ці завдання дозволяють полегшити або зовсім замінити людську працю на виробництві, в будівництві, при роботі з важкими вантажами, шкідливими матеріалами, а також в інших важких або небезпечних для людини умовах.
Окремий вид роботів — нанороботи. Це роботи, розміром зіставні з молекулою (менше 10 нм), що мають функції руху, обробки і передачі інформації, виконання програм. Нанороботи, які здатні до створення своїх копій, тобто самовідтворення, називаються реплікаторами[2]. Наноробототехніка перебуває на науково-технічній стадії розвитку з перспективою застосування у медицині, генній інженерії та інших галузях.
тема: здоровье.
Объяснение:
Здоро́вье — состояние полного физического, душевного и социального благополучия, а не только отсутствие болезней и физических дефектов.
К наукам, изучающим здоровье, относятся: диетология, фармакология, биология, эпидемиология, психология (психология здоровья, психология развития, экспериментальная и клиническая психология, социальная психология), психофизиология, психиатрия, педиатрия, медицинская социология и медицинская антропология, психогигиена, дефектология и другие.
Охрана здоровья человека (здравоохранение) — одна из функций государства. В мировом масштабе охраной здоровья человечества занимается Всемирная организация здравоохранения.
По уставу ВОЗ, «здоровьем является состояние полного физического, душевного и социального благополучия, а не только отсутствие болезней и физических дефектов».
П. И. Калью рассмотрел 79 определений здоровья, сформулированных в разных странах мира, в различное время и представителями различных научных дисциплин. Среди определений встречаются следующие:
Здоровье — нормальная функция организма на всех уровнях его организации, нормальный ход биологических процессов индивидуальному выживанию и воспроизводству.
Динамическое равновесие организма и его функций с окружающей средой.
Участие в социальной деятельности и общественно полезном труде к полноценному выполнению основных социальных функций.
Отсутствие болезни, болезненных состояний и изменений.
организма при к постоянно изменяющимся условиям внешней среды.
Согласно Калью, все возможные характеристики здоровья могут быть сведены к следующим концепциям:
Медицинская модель — для определений, содержащих медицинские признаки и характеристики; здоровье как отсутствие болезней и их симптомов.
Биомедицинская модель — отсутствие субъективных ощущений нездоровья и органических нарушений.
Биосоциальная модель — включаются рассматриваемые в единстве медицинские и социальные признаки, при этом приоритет отдаётся социальным признакам.
Ценностно-социальная модель — здоровье как ценность человека; именно к этой модели относится определение ВОЗ.