У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Издревле событие, наступавшее в день весеннего равноденствия, отмечалось широко и с размахом. Люди радовались приходу весны: не случайно символом этого праздника был блин – миниатюрное символическое солнце. Сама Масленица символизировала зиму. Считалось, что после обряда сожжения всю свою мощную энергию она передаст земле, обеспечив, тем самым, богатый урожай и защитив от стихийных бедствий.
День Ивана Купалы
Изначально праздник привязывался ко дню летнего солнцестояния, но само название, дошедшее до наших дней, получил уже в христианскую эпоху по имени Иоанна Крестителя. Этот эпитет на греческом звучит как «купатель», «погружатель», что вполне соответствует сути празднования – ритуальному омовению в открытом водоеме. Этот праздник очень наглядно демонстрирует причудливое совмещение христианских религиозных традиций с языческими, архаичными верованиями и обрядами.
Одной из главных традиций на Ивана Купалу являются прыжки через костёр. Считалось, что это очищению, уберегает от хворей и позволяет защититься от злых духов. Очень важно было в ночь на Ивана Купалу искупаться в реке или озере, поскольку вода считалась очищенной от всякой нечисти и приобретающей некие волшебные свойства.
Ярилин день
Опять же в изначально языческий праздник, посвященный богу солнца – Яриле, с принятием христианства были добавлены некие мотивы о борьбе святых с языческим божеством.
В этот день древние славяне обращались к Яриле за чтобы он обеспечил посевы солнечным светом и защитил от затопления. Важный обряд, проходивший в этот день, носил название «Отмыкание земли». Непременно нужно было искупаться в росе, т.к. считалось, что она в этот день обладает целебными и чудодейственными свойствами.
У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Масленица
Издревле событие, наступавшее в день весеннего равноденствия, отмечалось широко и с размахом. Люди радовались приходу весны: не случайно символом этого праздника был блин – миниатюрное символическое солнце. Сама Масленица символизировала зиму. Считалось, что после обряда сожжения всю свою мощную энергию она передаст земле, обеспечив, тем самым, богатый урожай и защитив от стихийных бедствий.
День Ивана Купалы
Изначально праздник привязывался ко дню летнего солнцестояния, но само название, дошедшее до наших дней, получил уже в христианскую эпоху по имени Иоанна Крестителя. Этот эпитет на греческом звучит как «купатель», «погружатель», что вполне соответствует сути празднования – ритуальному омовению в открытом водоеме. Этот праздник очень наглядно демонстрирует причудливое совмещение христианских религиозных традиций с языческими, архаичными верованиями и обрядами.
Одной из главных традиций на Ивана Купалу являются прыжки через костёр. Считалось, что это очищению, уберегает от хворей и позволяет защититься от злых духов. Очень важно было в ночь на Ивана Купалу искупаться в реке или озере, поскольку вода считалась очищенной от всякой нечисти и приобретающей некие волшебные свойства.
Ярилин день
Опять же в изначально языческий праздник, посвященный богу солнца – Яриле, с принятием христианства были добавлены некие мотивы о борьбе святых с языческим божеством.
В этот день древние славяне обращались к Яриле за чтобы он обеспечил посевы солнечным светом и защитил от затопления. Важный обряд, проходивший в этот день, носил название «Отмыкание земли». Непременно нужно было искупаться в росе, т.к. считалось, что она в этот день обладает целебными и чудодейственными свойствами.
Объяснение: