У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Коркыт (ix век). худ. м.сыздыковкоркыт (ix век). великий мыслитель, кюйши, герой многих легенд коркыт жил в ix веке на берегах сырдарьи. с тонких струн кобыза ему удалось передать всю красоту окружающего мира. его по праву считают первооснователем традиции исполнения кюев на кобызе. многие кюйши, жырау и бахсы преклонялись перед ним, считали своим наставником. в легендах его описывают как человека, бросившего вызов самой смерти, ищущего счастья для всего человечества. на берегу реки сырдарьи стоит памятник в виде фигуры кобыза, который создал великий архитектор бек ибраев. это своеобразная дань памяти коркыту. говорят, в ветреные дни оттуда доносятся звуки, похожие на мелодию кюев. известные кюи: "коркыт", "акку", "коркыттын сарыны", "желмая" и другие. таттимбет (1815-1860). худ. м.сыздыковтаттимбет (1815-1860). знаменитый кюйши таттимбет казангапулы родился в карагандинской области в горах мыржык. его отец был человеком, близким к искусству и музыке.талант таттимбета проявился с ранних лет. особое влияние на его развитие оказал отец казангап. имя таттимбета было широко известно. его творчество занимает особое место в казахской музыки. он основатель шертпе кюя. в инструментальной музыке шертпе кюи относятся к традиционной школе кюя. этот способ игры на домбыре требует особого, медленного, спокойного исполнения. кюи таттимбета - духовное наследие многих поколений. самые известные из них "сылкылдак", "кокейкестi", "алшагыр", "бесторе". "шертпе куй" - своеобразная "щелкающая" манера исполнения кюев на домбыре. ыхылас (1943-1916). худ. м.сыздыковыхылас (1943-1916). казахский кюйши ыхылас родился и вырос в жезказганской области в районе жанаарка. его отец и дед были кобызшы. по наследству талант передался и ыхыласу, который рос и мужал под мелодию кобыза. повзрослев, он продолжает путь легендарного кюйши коркыта. ыхылас - один из видных представителей казахской национальной музыки . его имя занимает почетное место в казахской культуры и искусства. после коркыта ыхылас - человек, сумевший "одушевить, влить жизнь" в струны кобыза, смычкового музыкального инструмента, хранящего в себе много тайн. в наше время есть много продолжателей его дела. известные кюи ыхыласа "акку", "ерден", "каскыр" и многие другие являются музыкальным наследием казахского народа. курмангазы (1818-1889). худ. м.сыздыковкурмангазы (1818-1889). имя великого казахского композитора-классика курмангазы известно всему миру. он внёс неоценимый вклад в дело развития казахской инструментальной музыки. его называют "отцом" кюя. в своих кюях курмангазы передал думы, настроения и мечты народа своего времени.в звуках его мелодии можно было почувствовать красоту и дыхание казахской степи. знаменитые кюи "сарыарка", "адай", "серпер", "кiшкентай" и другие являются бесценным духовным наследием. курмангазы - неповторимый музыкант, гордость казахского народа. дина нурпеисова (1861-1955). худ. м.сыздыковдина нурпеисова (1861-1955). дина родилась в западном казахстане. на домбыре она начала играть с девяти лет. дина - талантливый ученик великого курмангазы, одарённый композитор-кюйши. её творчество характеризуется присущей только ей своеобразной манерой исполнения кюев. музыка была единственной целью, составляла смысл её жизни. где бы она ни была, домбыра была её неразлучной спутницей. своего учителя курмангазы почитала и восхищалась его даром всю свою жизнь. за свою долгую трудовую деятельность дина создала много песенных шедевров. за творческий труд дине нурпеисовой было присвоено звание народной артистки казахстана. её кюи "булбул" "эсемконыр" и другие хранятся в золотом фонде казахской музыки. кенен азербаев (1884-1976). худ. м.сыздыковкенен азербаев (1884-1976). народный акын, заслуженный деятель искусств казахстана кенен азербаев родился в кордайском районе жамбылской области. отец азербай и мать улдар были известными певцами-домбристами. с детства впитал в себя кенен звуки музыки, рано увлекся песнями. с одиннадцати лет стал сочинять стихи и музыку к ним. его первые произведения - «бесторгай», «кокшолак», «кордай». увлекался айтысом, воспевал героев в поэмах и . он берет пример с известных певцов и композиторов, как жамбыл, шолак, шашубай. кенен азербаев сохранил в памяти жанры устного народного творчества казахского народа. фольклорное наследие, записанное с его уст, хранится в институте и иску национальной академии наук.
У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.