Бетховен — ключова фігура класичної музики в період між класицизмом і романтизмом, один з найбільш виконуваних композиторів у світі. Він писав у всіх існуючих в його час жанрах, включаючи оперу, музику до драматичних спектаклів, хорові твори. Найбільш значними в його спадщині вважаються інструментальні твори: фортепіанні, скрипкові і віолончельні сонати, концерти для фортепіано, для скрипки, квартети, увертюри, симфонії. Творчість Бетховена справила значний вплив на симфонізм XIX і XX століть[6].
Валерій Григорович Кікта (Народ. 22 жовтня 1941 р. у с. Володимирівка Донецької обл.) — український композитор.
Життєпис
Закінчив Московську консерваторію (1965).
Автор музики до українських телефільмів «Сеспель» (1970), «В лісах під Ковелем» (1984, 3 а).
За проектом В. Колесника написав ораторію «Святий Дніпро» (1992, сл. С. Майданської), виконану в Канаді (Едмонтон, 1993; Торонто, 1996[1]) й Україні (Київ, 2001).
Сьогодні Валерій Григорович Кікта живе в Росії. Він – заслужений діяч мистецтв Росії, лауреат премії Мерії Москви, професор Московської державної консерваторії ім. П. Чайковського.
Бере активну участь у житті арфової спільноти, є головою правління Російської арфової общини та членом журі на багатьох арфових конкурсах.
Бетховен — ключова фігура класичної музики в період між класицизмом і романтизмом, один з найбільш виконуваних композиторів у світі. Він писав у всіх існуючих в його час жанрах, включаючи оперу, музику до драматичних спектаклів, хорові твори. Найбільш значними в його спадщині вважаються інструментальні твори: фортепіанні, скрипкові і віолончельні сонати, концерти для фортепіано, для скрипки, квартети, увертюри, симфонії. Творчість Бетховена справила значний вплив на симфонізм XIX і XX століть[6].
Валерій Григорович Кікта (Народ. 22 жовтня 1941 р. у с. Володимирівка Донецької обл.) — український композитор.
Життєпис
Закінчив Московську консерваторію (1965).
Автор музики до українських телефільмів «Сеспель» (1970), «В лісах під Ковелем» (1984, 3 а).
За проектом В. Колесника написав ораторію «Святий Дніпро» (1992, сл. С. Майданської), виконану в Канаді (Едмонтон, 1993; Торонто, 1996[1]) й Україні (Київ, 2001).
Сьогодні Валерій Григорович Кікта живе в Росії. Він – заслужений діяч мистецтв Росії, лауреат премії Мерії Москви, професор Московської державної консерваторії ім. П. Чайковського.
Бере активну участь у житті арфової спільноти, є головою правління Російської арфової общини та членом журі на багатьох арфових конкурсах.
Объяснение: