1)Анто́ніо Лучіо Віва́льді італійський композитор, скрипаль-віртуоз, римо-католицький священник, автор більш як сорока опер, кантат, ораторій, творець жанру сольного інструментального концерту
2)Вершиною російського й світового епічного симфонізму є його 2-а («Богатирська») симфонія (1876). До числа визначних зразків камерно-інструментального жанру належать квартети Бородіна (1-й — 1879, 2-й — 1881).
3)
4)Інструментальна музика — музика, що виконується на інструментах, без участі людського голосу.
Розрізняють сольну, ансамблеву та оркестрову інструментальну музику. Широко поширена в класичній музиці, джазі, електронній музиці, нью-ейдж, пост-році, тощо...
Класичний тип інструментального виконавства склався в XV-XVI ст. одночасно в Італії та Франції.
5)Ада́жио — медленный музыкальный темп, вторая степень главных музыкальных движений, более быстрый, чем ларго, но медленнее анданте. У Генделя и в музыке его времени адажио считалось безусловно медленнее, чем ларго
6)Михайло Глінка " Спогади про літню ніч в Мадриді" з Іспанської увертюри №2.
Опера Кармен действительно красивая, музыка, голоса, исполнение, драматическая игра актеров на 5+. А вот костюмы в Большом театре у этой постановки вульгарны и дешевы (не по цене, а по внешнему виду). Декорации грязно серого цвета. На сцене лежат грязные картонные коробки исписанные граффити и выдранные кресла из автомобилей. Декорации и костюмы разрушают волшебство, которое создает прекрасная музыка и исполнение, мешают смотреть спектакль. А уж когда во 2 акте выехали мужчины на роликах вместо тореадоров с тележкой из Ашана, ничего кроме раздражения мы не испытали. На поклонах разглядывала артистов в их ужасных вульгарных костюмах и сочувствовала им. Публичные дома в кино выглядят пристойнее, чем костюмы, которые отдели на некоторых героинь. Если в мире сейчас так принято ставить оперу, это не значит, что и Большой театр должен идти за всеми. Давайте покажем всем пример и добавим немного вкуса в костюмы и декорации, а то посоветовать смотреть это не возможно. Только слушать с закрытыми глазами.
Відповідь:
1)Анто́ніо Лучіо Віва́льді італійський композитор, скрипаль-віртуоз, римо-католицький священник, автор більш як сорока опер, кантат, ораторій, творець жанру сольного інструментального концерту
2)Вершиною російського й світового епічного симфонізму є його 2-а («Богатирська») симфонія (1876). До числа визначних зразків камерно-інструментального жанру належать квартети Бородіна (1-й — 1879, 2-й — 1881).
3)
4)Інструментальна музика — музика, що виконується на інструментах, без участі людського голосу.
Розрізняють сольну, ансамблеву та оркестрову інструментальну музику. Широко поширена в класичній музиці, джазі, електронній музиці, нью-ейдж, пост-році, тощо...
Класичний тип інструментального виконавства склався в XV-XVI ст. одночасно в Італії та Франції.
5)Ада́жио — медленный музыкальный темп, вторая степень главных музыкальных движений, более быстрый, чем ларго, но медленнее анданте. У Генделя и в музыке его времени адажио считалось безусловно медленнее, чем ларго
6)Михайло Глінка " Спогади про літню ніч в Мадриді" з Іспанської увертюри №2.