19 жовтня 1811 був відкритий Царськосельський ліцей. Ліцеїсти першого випуску, до якого належав і Пушкін, через все життя пронесли особливий «ліцейський дух» — дух поваги до особистості, її гідності, дух честі і товариства, дружби і братерства. Саме в Ліцеї поет знайшов справжніх друзів. Крім того, Ліцей став для нього справжнім домом, і там же відбулося його посвячення в поети. У зв’язку з усім цим день відкриття Ліцею Пушкін незмінно відзначав віршами, зверненими до друзів юності (Пущину, Дельвигу, Кюхельбекеру). Закінчивши ліцей, випускники вирішили щорічно збиратися 19 жовтня. У ті роки, коли Пушкін був на засланні і не міг в день річниці бути разом з товаришами, він не раз надсилав присутнім своє вітання. Одне з таких дружніх послань і являє собою «19 жовтня». Жанр — дружнє послання. Сюжет. Вірш відкривається описом осіннього пейзажу і відразу ж виникає тема самотності. Поет з тугою згадує про своїх товаришів, які в цей день «бенкетують» «на берегах Неви», розмірковує про те, «ще кого не дорахувалися» його ліцейські друзі. У його спогадах друзі, яких він знайшов в Царськосільському ліцеї, постають як єдино надійні і вірні, а сам Ліцей — як «вітчизна», рідний дім: Міцний навік, о друзі, наш союз! Він, як душа, одвічний, неподільний; Незрушний він, прекрасний і свавільний, У затишку родився дружніх муз, І нас куди б не кидала година, І щастя теж куди б не привело, Незмінні ми: весь світ для нас чужина. Вітчизна нам — лиш Цар
весной 1787 г. российская императрица екатерина ii предприняла свое знаменитое путешествие по южной россии. целью её туристического путешествия по крыму был осмотр новых земель, присоединённых к российской империи. маршрут путешествия по крыму проходил через перекоп (19 мая) — бахчисарай – инкерман- севастополь — ак-мечеть (симферополь) – карасубазар (белогорск) — судак — старый крым – феодосия (кафа).
по свидетельству первых причерноморья я.г. кухаренко и а.м. туренко, 3 июля 1787 года в кременчуге князь григорий потёмкин представил екатерине ii бывших запорожских старшин, которые поднесли императрице прошение о восстановлении войска запорожского.
хотя османская турция и признала присоединение крыма к россии в 1784 году, но продолжала интенсивно готовиться к войне, намереваясь вернуть себе былые позиции, утраченные на востоке. на первом этапе -турецкой войны (1787-1791 г.г.) турциянамеревалась отбить у россии земли между днепром и бугом, а затем овладеть крымом. в этот период, в преддверии надвигающейся войны с турцией, чаяния казачьих старшин защищать южные границы россии удивительным образом совпадали с намерениями правительства укрепить свои южные рубежи. на юге россии лежат истоки казачьего духа, именно, здесь было создано несколько казачьих войск. каково происхождение слова «казак»?
весной 1787 г. российская императрица екатерина ii предприняла свое знаменитое путешествие по южной россии. целью её туристического путешествия по крыму был осмотр новых земель, присоединённых к российской империи. маршрут путешествия по крыму проходил через перекоп (19 мая) — бахчисарай – инкерман- севастополь — ак-мечеть (симферополь) – карасубазар (белогорск) — судак — старый крым – феодосия (кафа).
по свидетельству первых причерноморья я.г. кухаренко и а.м. туренко, 3 июля 1787 года в кременчуге князь григорий потёмкин представил екатерине ii бывших запорожских старшин, которые поднесли императрице прошение о восстановлении войска запорожского.
хотя османская турция и признала присоединение крыма к россии в 1784 году, но продолжала интенсивно готовиться к войне, намереваясь вернуть себе былые позиции, утраченные на востоке. на первом этапе -турецкой войны (1787-1791 г.г.) турциянамеревалась отбить у россии земли между днепром и бугом, а затем овладеть крымом. в этот период, в преддверии надвигающейся войны с турцией, чаяния казачьих старшин защищать южные границы россии удивительным образом совпадали с намерениями правительства укрепить свои южные рубежи. на юге россии лежат истоки казачьего духа, именно, здесь было создано несколько казачьих войск. каково происхождение слова «казак»?