Який художній прийом лежить в основі вірша Дж. Родарі «Листівки з видами міст»? Про які пам’ятки історії та культури згадав Дж.Родарі у вірші « Листівки з видами міст
В своем стихотворении "Еще земли печален вид" Тютчев постарался изобразить картину наступающей весны. Он не описывает каких-то особых примет ранней весны, он просто говорит, что "воздух дышит весной". Поэт указывает, что природа еще спит зимнем сном, стебель в поле еще мертвый, но природа уже предчувствует наступление весны.
И только в последних строках его стихотворения мы встречаем несомненное указание на то, что весна уже действительно идет, что зима отступает и не зря природа начинает просыпаться. Я имею ввиду слова про то, что "глыбы снега тают". Можно сюда отнести и упоминание лазури, чистого и яркого весеннего неба, столь приятного после февральских буранов.
Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном.
Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві Дівчину викрав Моріс де Брасі, щоб заволодіти її багатством. Потрапивши у полон, дівчина, яка звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.
Ребекка – дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, “щоб вижити в цьому жорсткому світі”.
Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю.
Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.
В своем стихотворении "Еще земли печален вид" Тютчев постарался изобразить картину наступающей весны. Он не описывает каких-то особых примет ранней весны, он просто говорит, что "воздух дышит весной". Поэт указывает, что природа еще спит зимнем сном, стебель в поле еще мертвый, но природа уже предчувствует наступление весны.
И только в последних строках его стихотворения мы встречаем несомненное указание на то, что весна уже действительно идет, что зима отступает и не зря природа начинает просыпаться. Я имею ввиду слова про то, что "глыбы снега тают". Можно сюда отнести и упоминание лазури, чистого и яркого весеннего неба, столь приятного после февральских буранов.
Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном.
Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві Дівчину викрав Моріс де Брасі, щоб заволодіти її багатством. Потрапивши у полон, дівчина, яка звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.
Ребекка – дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, “щоб вижити в цьому жорсткому світі”.
Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю.
Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.