Я хочу рассказать историю о моём велосипеде. Однажды я ездил в деревню. В один день я случайно увидел, что кто-то лезет в соседский огород воровать. Я сразу решил пойти в соседние дома, чтобы рассказать об этом, но там никого не было. Тогда я увидел лежащий на земле велосипед и, взобравшись на него, я отправился к моему дедушке. Я рассказал ему всё, и мы поймали воров всей деревней. Оказалось, что это были сами хозяева, и что они забыли ключи, но меня похвалили за смелость и подарили этот велосипед.
Митько та Сергій — два друга-п’ятикласника, які стали героями повісті «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Винахідливі друзі, отримавши на літо завдання від «улюбленої ботанічки» зібрати колекцію комах, вмовляють своїх батьків відпустити їх у село до Митькової бабусі на усе літо. Сергійкові батьки категорично проти, бо знають, що ці двоє друзів — страшенна вибухова сила, але піддавшись вагомим аргументам про двійки за незібрану колекцію та «передчасне старіння наших організмів», нарешті здаються. ніщо не може надовго зіпсувати настрій Митьку та Сергію, вони розуміють головне: час не минув марно. Вони за цей час дізналися стільки цікавого, що Васькові навіть не снилося. Митько та Сергій — найкращі друзі та однодумці, які завжди сповнені сил для нових відкриттів.
Я хочу рассказать историю о моём велосипеде. Однажды я ездил в деревню. В один день я случайно увидел, что кто-то лезет в соседский огород воровать. Я сразу решил пойти в соседние дома, чтобы рассказать об этом, но там никого не было. Тогда я увидел лежащий на земле велосипед и, взобравшись на него, я отправился к моему дедушке. Я рассказал ему всё, и мы поймали воров всей деревней. Оказалось, что это были сами хозяева, и что они забыли ключи, но меня похвалили за смелость и подарили этот велосипед.
Объяснение:
Митько та Сергій — два друга-п’ятикласника, які стали героями повісті «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Винахідливі друзі, отримавши на літо завдання від «улюбленої ботанічки» зібрати колекцію комах, вмовляють своїх батьків відпустити їх у село до Митькової бабусі на усе літо. Сергійкові батьки категорично проти, бо знають, що ці двоє друзів — страшенна вибухова сила, але піддавшись вагомим аргументам про двійки за незібрану колекцію та «передчасне старіння наших організмів», нарешті здаються. ніщо не може надовго зіпсувати настрій Митьку та Сергію, вони розуміють головне: час не минув марно. Вони за цей час дізналися стільки цікавого, що Васькові навіть не снилося. Митько та Сергій — найкращі друзі та однодумці, які завжди сповнені сил для нових відкриттів.
Объяснение: