В.2. Решить ситуацию кто виноват И почему как оказаться первую первое скоро прозвенит звонок на следующий урок Руслан бежал в косточко Тимур идея ему навстречу подставил подножку Руслан Купол. На урок он не попал. У него оказался сильно ушиб колено ушиб локтя

В целом, жил один парень, по-сути еще сопляк, но в жизни уже разочарован. Хотя, очень образованный, знает языки, историю и т.д. От разочарованности своей и неинтересу к жизни, решает он уехать в село одно. Там к нему подселился поэто-романтик (ну, так себе поэт, но мысли хорошие рождал) Ленский. Ленский младше Онегина и напоминает ему самого себя в молодости: такой же жизнерадостный, готовый анализировать любые явления и темы, а самое главное влюбленный. Можно сказать, что если сравнивать Онегина и Ленского в одном возрасте, то всё у них почти одинакого, кроме отношения к чувствам,любви и девушкам. Онегин- натура влюбчивая и ветренная, а Ленский - однолюб. Вот так и начали они свое общение, интересно им было друг с другом, можно сказать дополняли. 
Помимо них жила в этом селе семья Лариных. Татьяна Ларина (дочь вторая) очаровала Онегина, а в нее друг его был уже влюблен. ИТОГ: никто не поженился, Ленский убит, Татьяна отшила Онегина т.к. крайне принципиальна. В общем, кончилось все началом- Онегин разочарованный в жизни человек.

- та це ж пилип! а, щоб тебе холєра ясна взяла! проте по його обличчю було видно, що якби швайку справді вхопила холера, то він був би вельми засмучений   .гей, то тільки стріли в небо швидко випускають, - відказав дід кібчик. - а добру річ роблять не один день.   грицикові було моторошно. раніше він гадав, що треба стерегтися лише татар. а тепер, виявилося, і серед своїх є не кращі.   бо лях, аби ти знав, не кращий від татарина. або й ще гірший. ординець, бач, шаблюкою голову знесе, а лях до горлянки пазурі тягне… ет, і коли це закінчиться?   у воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. раніше це називалося здобичництвом. а тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. а чому саме - ніхто вже й не скаже. щоправда, саньків далекий родич і сусіда сухорукий дід кібчик інколи казав таке: - по-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця. а нинішні… - тут дід кібчик презирливо спльовував на землю, - швидше від кози пішли. обгризає геть усе в плавнях, а з очеретів і носа не висовує. щоб, бува, якийсь татарин його не побачив.  

подробнее на livelib.ru: