Сочинение по поэме Некрасова "Есть ли в поэме Н.А.Некрасова «Кому на Руси жить хорошо» ответ на поставленный в заглавии вопрос?" Выразить нужно СВОЁ мнение, опираясь на текст; не менее 250 слов Писать без плагиата или бан
Учительницу-одну из героев рассказа "Уроки французского" В. Распутина звали Лидия Михайловна. Она преподавала иностранный язык, но всегда была готова и в других делах. Она была аккуратной и умной, красивой в одежде и во внешности. От нее сегда пахло духами и исходило что-то особое и сказочное, неподвластное любому. Главному герою рассказа . ее ученику, было нечего есть. Он приехал в райцентр издалека. посылки ему привозили редко. Из-за нехватки денег он стал играть на деньги. Лидия Михайловна, узнав об этом, неумело пыталась покормить его после занятий французским языком у нее дома, но у нее ничего не вышло. тогда она стала играть с ним в пристенок -- игру на деньги. Она это из-за его нужды. Так он хотя бы как-то зарабатывал себе на еду. Об их игре узнал директор. Лидию Михайловну уволили из школы. Учитильница делала это из-за доброты соего характера, из-за к сопережианию. она не могла закрыть глаза на его беду. К тому же, она чувствовала ответственность за него, как классный руководитель. Лидия Михайловна ему. как смогла. Учительница сделала неверный поступок, но она делала это из добрых намерений. Я думаю, что можно простить ей этот поступок, обратив внимание на то, что она сделала для мальчика. С точки зрения школьных правил, ее поступок был неверный но я не осуждаю ее, а восторгюсь ее душевными качествами.
« Дзеркалом суспільства» називав театр великий письменник-сатирик Жан Батист Мольєр. «Зображуючи людей, ви пишете з натури, – говорив він. – Портрети їх повинні бути схожі, і ви нічого не досягли, якщо в них не впізнають людей вашого століття». Своїм основним завданням, завданням своєї творчості письменник вважав прагнення «дати на сцені приємне зображення загальних недоліків» і тим самим сприяти їх виправленню. А недоліків у сучасному йому суспільстві було досить багато – до такого висновку великий драматург прийшов гаючи за людьми, їх вчинками, бажаннями, пристрастями життя. У серці Мольєра все більше наростав протест проти соціальної несправедливості і недосконалості існуючого світу. І цей протест він висловлював на сторінках своїх творів. Увагу Мольєра, як автора комедій, залучали порушення норм людської моралі, відхилення від природних прагнень в ім’я надуманих цінностей. На його думку, фальшиві ідеали лежать в основі збоченої моралі. Саме тому він вимагав від людей справжньої моральної строгості, вміння підпорядковувати свої бажання і поведінку вимогам розуму.
Одним з яскравих реалістичних творів письменника стала комедія «Міщанин-шляхтич». В основу п’єси було покладено сюжет про багатого буржуа, готового в своєму прагненні до аристократичних титулів прийняти безглузде, фантастичне звання «мамамуші» і піддатися маскарадному обряду посвячення в це звання. Герой Мольєра, пан Журден – простодушний недалекий міщанин, який несподівано розбагатів і єдине бажання якого – стати дворянином. Для досягнення цієї мети герой готовий на будь-які приниження, він готовий виконувати найбезглуздіші поради тих, перед ким він схиляється. Його невігластво, довірливість і простодушність спонукали нахабного обманщика Доранта піддати Журдена «вихованню». Він обіцяє навчити героя манерам маркізів, закликає в усьому покластися на нього. Насправді ж ним керують виключно корисливі інтереси. Пройдисвіт грає не лише на прагненні міщанина стати дворянином, він підіграє недалекому простакові абсолютно в усьому, прагнучи отримати за свою «безцінну» до якомога більшу винагороду і таким чином збагатитися, не докладаючи особливих зусиль. Дорант користується бажанням Журдена доглядати за маркізою Доріменой . Для афериста це – прекрасна можливість влаштувати свято на честь своєї дами і добре поживитися за рахунок довірливого героя. Він вселяє Журдену, що маркіза до нього небайдужа, і тим самим підштовхує героя до активних і нерідко комічних дій .
Она была аккуратной и умной, красивой в одежде и во внешности. От нее сегда пахло духами и исходило что-то особое и сказочное, неподвластное любому.
Главному герою рассказа . ее ученику, было нечего есть. Он приехал в райцентр издалека. посылки ему привозили редко. Из-за нехватки денег он стал играть на деньги. Лидия Михайловна, узнав об этом, неумело пыталась покормить его после занятий французским языком у нее дома, но у нее ничего не вышло. тогда она стала играть с ним в пристенок -- игру на деньги. Она это из-за его нужды. Так он хотя бы как-то зарабатывал себе на еду. Об их игре узнал директор. Лидию Михайловну уволили из школы.
Учитильница делала это из-за доброты соего характера, из-за к сопережианию. она не могла закрыть глаза на его беду. К тому же, она чувствовала ответственность за него, как классный руководитель. Лидия Михайловна ему. как смогла.
Учительница сделала неверный поступок, но она делала это из добрых намерений. Я думаю, что можно простить ей этот поступок, обратив внимание на то, что она сделала для мальчика. С точки зрения школьных правил, ее поступок был неверный но я не осуждаю ее, а восторгюсь ее душевными качествами.
« Дзеркалом суспільства» називав театр великий письменник-сатирик Жан Батист Мольєр. «Зображуючи людей, ви пишете з натури, – говорив він. – Портрети їх повинні бути схожі, і ви нічого не досягли, якщо в них не впізнають людей вашого століття». Своїм основним завданням, завданням своєї творчості письменник вважав прагнення «дати на сцені приємне зображення загальних недоліків» і тим самим сприяти їх виправленню. А недоліків у сучасному йому суспільстві було досить багато – до такого висновку великий драматург прийшов гаючи за людьми, їх вчинками, бажаннями, пристрастями життя. У серці Мольєра все більше наростав протест проти соціальної несправедливості і недосконалості існуючого світу. І цей протест він висловлював на сторінках своїх творів. Увагу Мольєра, як автора комедій, залучали порушення норм людської моралі, відхилення від природних прагнень в ім’я надуманих цінностей. На його думку, фальшиві ідеали лежать в основі збоченої моралі. Саме тому він вимагав від людей справжньої моральної строгості, вміння підпорядковувати свої бажання і поведінку вимогам розуму.
Одним з яскравих реалістичних творів письменника стала комедія «Міщанин-шляхтич». В основу п’єси було покладено сюжет про багатого буржуа, готового в своєму прагненні до аристократичних титулів прийняти безглузде, фантастичне звання «мамамуші» і піддатися маскарадному обряду посвячення в це звання. Герой Мольєра, пан Журден – простодушний недалекий міщанин, який несподівано розбагатів і єдине бажання якого – стати дворянином. Для досягнення цієї мети герой готовий на будь-які приниження, він готовий виконувати найбезглуздіші поради тих, перед ким він схиляється. Його невігластво, довірливість і простодушність спонукали нахабного обманщика Доранта піддати Журдена «вихованню». Він обіцяє навчити героя манерам маркізів, закликає в усьому покластися на нього. Насправді ж ним керують виключно корисливі інтереси. Пройдисвіт грає не лише на прагненні міщанина стати дворянином, він підіграє недалекому простакові абсолютно в усьому, прагнучи отримати за свою «безцінну» до якомога більшу винагороду і таким чином збагатитися, не докладаючи особливих зусиль. Дорант користується бажанням Журдена доглядати за маркізою Доріменой . Для афериста це – прекрасна можливість влаштувати свято на честь своєї дами і добре поживитися за рахунок довірливого героя. Він вселяє Журдену, що маркіза до нього небайдужа, і тим самим підштовхує героя до активних і нерідко комічних дій .
Объяснение: