В 1781 году Фонвизин написал пьесу "Недоросль". Чтобы понять, почему именно так назван главный герой и само произведение, обратимся к истории.
1781 год - год правления Екатерины II. Однако сам термин появился несколько ранее.
Недоросль - несовершеннолетний (обратим внимание, что это до 15 лет) юноша, который пока не поступил на государственную службу.
Однако к концу 18 века термин обрёл ироничную окраску и недорослями стали называть юношей, которые не учатся и не хотят получать образование. Есть мнение, что такое значение термин обрёл именно благодаря выходу в свет комедии Фонвизин. Но считается, что такое значение появилось несколько ранее.
В любом случае, оба значения слова подходят под описание образа главного героя комедии, Митрофанушки.
Генрі Лонгфелло ще за життя став одним із найпопулярніших поетів у себе на батьківщині. Він був одночасно і поетом, і вченим-філологом. У період формування американської національної культури намагався залучити своїх співвітчизників до художніх надбань Старого Світу, але разом із тим він захоплювався і міфами американських індіанців — корінного населення Північної Америки. Індіанці мали своєрідну і досить високу духовну культуру. У їхньому фольклорі відбивалися прагнення народу до свободи, а мужність, чесність і уміння обстоювати народні інтереси оспівувалися як вищий вияв людської доблесті. У індіанських міфах та переказах ми часто можемо зустріти образ мудрого вождя, який розуміє мову стихій, навчає членів племені читати книгу природи, допомагає їм у полюванні, а також у час війни, незгод і суперечок. Цей вождь часто носив ім'я Гайявата. "Піснею про Гайявату" назвав Генрі Лонгфелло свою поему, яку він написав у 1855 році. У центрі її — Гайявата — вождь індіанців, який поєднує у собі риси особи історичної, яка жила у XVI столітті, вождя Мотабазе та міфологічного, казкового персонажа. У першому розділі поеми автор розповідає, як Верховне божество індіанців, Гітчі-Маніту — Володар Життя, який створив усі народи, накреслив путь рікам по долинах, виліпив із глини Люльку Миру та запалив її. Зібралися вожді всіх племен.
В 1781 году Фонвизин написал пьесу "Недоросль". Чтобы понять, почему именно так назван главный герой и само произведение, обратимся к истории.
1781 год - год правления Екатерины II. Однако сам термин появился несколько ранее.
Недоросль - несовершеннолетний (обратим внимание, что это до 15 лет) юноша, который пока не поступил на государственную службу.
Однако к концу 18 века термин обрёл ироничную окраску и недорослями стали называть юношей, которые не учатся и не хотят получать образование. Есть мнение, что такое значение термин обрёл именно благодаря выходу в свет комедии Фонвизин. Но считается, что такое значение появилось несколько ранее.
В любом случае, оба значения слова подходят под описание образа главного героя комедии, Митрофанушки.
"Піснею про Гайявату" назвав Генрі Лонгфелло свою поему, яку він написав у 1855 році. У центрі її — Гайявата — вождь індіанців, який поєднує у собі риси особи історичної, яка жила у XVI столітті, вождя Мотабазе та міфологічного, казкового персонажа.
У першому розділі поеми автор розповідає, як Верховне божество індіанців, Гітчі-Маніту — Володар Життя, який створив усі народи, накреслив путь рікам по долинах, виліпив із глини Люльку Миру та запалив її. Зібралися вожді всіх племен.