Наиболее острым и напряженным моментом в сказке является сцена, в которой автор описал приключение Митраши на болоте, именно он и является кульминационным.
Мальчик выбрал очень опасный путь для того, чтобы пробраться на поляну, и, проходя по узенькой тропинке среди больших деревьев, случайно попал в Слепую Елань. Так в деревне называли лесную топь. Повесть «Кладовая солнца», содержание которой отличается сдержанностью и неторопливостью, характеризуется чередованием картин природы и захватывающими сценами.
ответ:Вітька Горобець цитатна характеристика Неповних 14 років Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий, швидкий… Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти. Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити. Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться. Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний. — Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками.— І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.
Кульминационный момент в 8 главе.
Наиболее острым и напряженным моментом в сказке является сцена, в которой автор описал приключение Митраши на болоте, именно он и является кульминационным.
Мальчик выбрал очень опасный путь для того, чтобы пробраться на поляну, и, проходя по узенькой тропинке среди больших деревьев, случайно попал в Слепую Елань. Так в деревне называли лесную топь. Повесть «Кладовая солнца», содержание которой отличается сдержанностью и неторопливостью, характеризуется чередованием картин природы и захватывающими сценами.
Объяснение:
НЕТ
ответ:Вітька Горобець цитатна характеристика Неповних 14 років Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий, швидкий… Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти. Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити. Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться. Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний. — Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками.— І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.
Объяснение: