Прочитай отрывок из поэмы «Руслан и Людмила». Охарактеризуй Руслана, исходя из содержания данного эпизода. С каких
изобразительных средств автор передаёт образ героя и своё отношение к нему?
Выпиши примеры выразительных средств, объясни их роль в характеристике
Руслана и отношении автора к герою.
Вдруг сон прервался: вражий стан
С тревогой шумною воспрянул,
Внезапный крик сражений грянул;
Смутилось сердце киевлян;
Бегут нестройными толпами
И видят: в поле меж врагами,
Блистая в латах, как в огне,
Чудесный воин на коне
Грозой несется, колет, рубит,
В ревущий рог, летая, трубит…
То был Руслан. Как божий гром,
Наш витязь пал на басурмана;
Он рыщет с карлой за седлом
Среди испуганного стана.
Где ни просвищет грозный меч,
Где конь сердитый ни промчится,
Везде главы слетают с плеч
И с воплем строй на строй валится;
В одно мгновенье бранный луг
Покрыт холмами тел кровавых,
Живых, раздавленных, безглавых,
Громадой копий, стрел, кольчуг.
На трубный звук, на голос боя
Дружины конные славян
Помчались по следам героя,
Сразились… гибни, басурман!
Семья Мерцаловых, страдая от нищеты, жила в подземелье. Младшая дочь Машутка сильно болела. Несчастья в тот год безжалостно сыпались на семью. Сначала сам Мерцалов заболел брюшным тифом, и его уволили с работы. Потом начали болеть дети. Чтобы найти деньги на лекарство Машутке, Мерцалов бегал по городу, клянчил(по и унижался. Но ему отказывали.
Однажды, вернувшись домой, Мерцалов узнает об очередной неудаче и бежит, чтобы только не видеть молчаливого отчаяния голодной семьи. Он присел на скамейку недалеко от центра города,в аллее, и уже задумался о самоубийстве, но заметил старика. Незнакомец присел рядом с Мерцаловым и принялся рассказывать, что купил знакомым ребятам подарки. Неожиданно Мерцалова охватила злоба. Он закричал на незнакомца.
Старичок приблизил свое лицо и попросил все ему рассказать. В лице незнакомца было что-то внушающее доверие, и Мерцалов рассказал ему всё. Выслушав, старик попросил отвести его к больной девочке.
Незнакомец осмотрел Машутку, попросил мальчиков растопить растопить печку дровами, которые так же попросил взять у соседей. Дал Мерцалову 3 рубля, сказал ему купить чаю,сахару,булок, и достать горячей пищи. Выписал рецепт и ушёл. Выбежав в коридор, Мерцалов спросил имя благодетеля, что бы дети молились за него. тот назвал сказал :"э! вот ещё пустяки выдумали" и покинул их. Доктор оставил под чайным блюдцем вместе с рецептом несколько крупных кредитных билетов. Покупая лекарство, Мерцалов узнал фамилию врача, она была указана на аптечном ярлыке: по рецепту профессора Пирогова
С этих пор точно ангел снизошёл в семью Мерцаловых. Сам он нашёл работу, Машутка выздоровела, братья начали учиться в гимназии. Доктора они видели один раз: когда его перевозили мертвого в собственное имение
Объяснение:
надеюсь
Моя мама - найдорожча людина для мене. Я її дуже люблю. Люблю нема за що-то, а просто так, просто за те, що вона у мене є. Я дуже пишаюся і дорожу своєю мамою. Ближче неї у мене нікого немає. Мою маму звати Тетяна Миколаївна. Вона гарна. Люблю мамині посмішку і великі зелені очі, які виблискують бешкетними вогниками, завзятий сміх і її руки, турботливі, теплі, дорогі мені дві долоньки. Моя мама дуже добра, добре ладнає з людьми, всі її поважають і люблять. Вона вміє підтримати в скрутну хвилину і зігріти своєю теплотою, коли мені буває іноді сумно і гірко
Я впевнений, моя мама - найкраща! Вона любить мене таким, який я є, завжди зрозуміє і заспокоїть. Її смарагдові очі іноді бувають сумними і втомленими, але незмінно випромінюють тепло. Вона радіє моїм перемогам і переживає, якщо в моєму житті відбуваються невдачі. Я знаю, що завжди можу розраховувати на мамину до в скрутну хвилину. Мама поруч, коли я хворію, коли плачу і сміюся ... Вона з одного погляду зрозуміє мій настрій і відчує тривогу на душі.
Найбільше в житті я хочу бачити її усміхненою і щасливою, оберігати, любити і ніколи не бачити сліз на її обличчі.
Мама ця людина, яка любить тебе просто за те, що ти є. Мама це та людина, яка дала нам життя і наповнив наше життя любов'ю, турботою і увагою. Мама ця людина, яка навчила нас ходити, їсти, любити цей світ. Вона навчила нас жити і радіти, не залежно від того, що твориться навколо. Вона тихенько стояла осторонь і раділа за нас коли ми досягали якихось успіхів, і розбудовувалася коли нам було погано.
Скільки безсонних ночей було у мами, коли ми хворіли? Скільки разів вона плакала разом з нами коли ми падали, розбивали коліна. Мама пам'ятає кожну дрібницю пов'язану з нами. Мама ніколи нічого не зажадає в замін своєї любові. Вона приймає нас такими, якими ми є і любить нас просто так. Мама, мамочка рідна.
Объяснение: