Образование монгольской империи в начале 13-го столетия повлияло на весь ход развития и судьбы народов, населявших Центральную Азию. Оно коренным образом нарушило сложившиеся в этом регионе отношения и взаимосвязи населявших его племен и народов.
В 1218-1219 гг. монголы завоевали территорию соседних стран: земли Енисейских киргизов и бурят, государство Тангутов. Разгромив ослабленную от бесконечных войн Циньскую империю, заняли север Китая. После захвата Восточного Туркестана и Семиречья был открыт путь в Среднюю Азию, Закавказье и Европу, через юг Казахстана.
Поводом для вторжения послужила гибель в Отраре в 1218 году торгового каравана, посланного Чингисханом. Купцы были убиты по приказу наместника Хорезм-шаха в Отраре, Каир-хана, заподозрившего их в шпионаже из-за сбора информации военного характера.
Поход 150-тысячного войска Чингисхана начался в сентябре 1219 года. Огромное войско, поднимая столбы пыли до самого горизонта, двигалось по маршруту Великого Шелкового пути на запад, сея смерть и разрушения. Всюду, где проходили орды врага, оставались руины разрушенных городов, опустошенные селения. Беспорядочно, то тут, то там, валялись трупы людей и животных. Вороны беспрепятственно клевали их на пепелищах. Немногие аулы только тем, что успели уйти высоко в горы, куда не смогла подняться конница врага. Основную массу населения постигла страшная судьба. Не убивали только сумасшедших — их, отмеченных Богом, нельзя было трогать по древней монгольской традиции
Ім'я Роберта Шеклі добре відоме прихильникам літературної фантастики. Перу цього письменника належать десятки романів і повістей. Декілька його творів було екранізовано, а деякі — зокрема, роман «Координати чудес» та оповідання «Абсолютна зброя» — навіть дали назви популярним книжковим серіям. Коли Шеклі запитали, який винахід є найнеобхіднішим для людства, він промовив лише два слова: «Людське серце». Цю просту й мудру водночас відповідь американського письменника-фантаста можна вважати гаслом його творчості. Роберт Шеклі народився 16 липня 1928 р. в Нью-Йорку, дитинство і юність його минули в місті Мейплвуді. Після закінчення школи Роберт працював розсильним, буфетником, садівником, а в 1946-1948 pp. у складі американських військ як редактор полкової газети перебував у Кореї. Далі були роки навчання в Нью-Йоркському університеті, де Шеклі здобував інженерну освіту й відвідував літературний курс. Потім — робота на авіаційному заводі, яка, утім, тривала недовго, адже успішні публікації переконали автора-початківця присвятити себе творчості, якою він марив змалечку. У 1950-х роках Шеклі став відомим як автор яскравих фантастичних оповідань. Багато з них увійшло до бібліотеки найпопулярніших творів наукової фантастики. Літературознавча довідка Наукова фантастика — різновид художньої літератури, основною темою якої є дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки. Сюжети таких творів зазвичай побудовано на певному науковому припущенні. Змальовуючи фантастичні картини майбутнього, письменники-фантасти, як правило, розкривають реальні проблеми сучасного суспільства. Найкращі твори наукової фантастики порушують вагомі морально-філософські питання. До таких, зокрема, належать книжки Веллса, Беляєва, Бредбері, Азімова, Шеклі, братів Стругацьких та інших. Консультація професора Філологова Наукова фантастика — це не лише різновид художньої літератури, а й потужний літературний рух з власними часописами, сайтами, з'їздами шанувальників і палкими дискусіями. Колись у науково-фантастичних творах ішлося про новітні відкриття й винаходи. Однак нині, коли досягнення науки й техніки випереджають найбурхливішу фантазію, письменники здебільшого зосереджують увагу на дослідженні людського суспільства. Слово «наукова» у визначенні різновиду фантастичної літератури із часом набуло нових значень. Сучасна художня фантастика не лише розповідає про наукові досягнення, але й активно користується окремими науковими методами, як-от: розробкою гіпотез, розумовим експериментом тощо. Літературна кухня Характерні ознаки творів Р. Шеклі Фантазії Шеклі оригінальні й дотепні. Так, невтримна уява письменника «створила» зореліт, члени екіпажу якого водночас є його «складовими» (разом вони утворюють злагоджений «біомеханізм»). Не менше вражає і образ кібернетичного суспільства, яке ловить злочинців з до електронного «стерв'ятника», а згодом переживає «кінець світу», що супроводжується битвою кіберангелів з кібердемонами. А ще Шеклі вигадав досконалу суперзброю, виготовлену з людської агресії... Ці та інші картини насичені сумним гумором і водночас цілком серйозним змістом, який вияскравлює і небезпечні глибини людської свідомості, і можливі загрози наукових відкриттів, і певні філософські питання. Завдяки цьому твори Шеклі наближаються до притч, пройнятих глибокою тривогою за долю людини. Перевірте себе 1. Що ви знаєте про життя й творчість Шеклі? 2. Схарактеризуйте фантастичні твори цього письменника. 3. Дайте визначення поняття «наукова фантастика». 4. Подискутуйте! Перечитайте подану на початку розділу відповідь Шеклі на запитання, який винахід є нині найпотрібнішим. Як ви зрозуміли думку письменника? Чи погоджуєтеся ви з нею? Прокоментуйте свою відповідь.
Образование монгольской империи в начале 13-го столетия повлияло на весь ход развития и судьбы народов, населявших Центральную Азию. Оно коренным образом нарушило сложившиеся в этом регионе отношения и взаимосвязи населявших его племен и народов.
В 1218-1219 гг. монголы завоевали территорию соседних стран: земли Енисейских киргизов и бурят, государство Тангутов. Разгромив ослабленную от бесконечных войн Циньскую империю, заняли север Китая. После захвата Восточного Туркестана и Семиречья был открыт путь в Среднюю Азию, Закавказье и Европу, через юг Казахстана.
Поводом для вторжения послужила гибель в Отраре в 1218 году торгового каравана, посланного Чингисханом. Купцы были убиты по приказу наместника Хорезм-шаха в Отраре, Каир-хана, заподозрившего их в шпионаже из-за сбора информации военного характера.
Поход 150-тысячного войска Чингисхана начался в сентябре 1219 года. Огромное войско, поднимая столбы пыли до самого горизонта, двигалось по маршруту Великого Шелкового пути на запад, сея смерть и разрушения. Всюду, где проходили орды врага, оставались руины разрушенных городов, опустошенные селения. Беспорядочно, то тут, то там, валялись трупы людей и животных. Вороны беспрепятственно клевали их на пепелищах. Немногие аулы только тем, что успели уйти высоко в горы, куда не смогла подняться конница врага. Основную массу населения постигла страшная судьба. Не убивали только сумасшедших — их, отмеченных Богом, нельзя было трогать по древней монгольской традиции