Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася жити. Як захистити себе від лиха, як застерегти іншого від нього? Такі питання поставали перед нею. І щоб відповісти на них, людина створила байку.
Леонід Глібов теж вирішує писати байки, бо в них можна висловити все те, про що говорити одверто з різних причин заборонено. У байках він викриває несправедливість і насильство, продажність суду, хабарництво, лицемірство, бореться зі злом.
Так, у байці "Лисиця-жалібниця" розповідається про лисицю, яка вихваляє гарне, справедливе життя в гаю. Вона картає котів, які безжалісні до птахів, ладні їх безневинних поїсти. За улесливими, медовими словами — "малесеньких", "безвинних", "як їх не жаліти" — приховується обличчя злої та хитрої людини. І на підтвердження цієї думки автор розповідає, що пташенята випали з гнізда, а Лисичка "прехорошенько їх поїла". В образі Лисиці автор засуджує лукавих, підступних, хитрих людей, які прикриваються хорошими словами, а насправді чинять зло.
1. Чехов был из тех людей, которые в самую сложную минуту, даже при остром приступе боли выглядят достойно и опрятно.
2. Свадьба, Иванов, Чайка
3. Любви и счастья
4. прелестная, прекрасная девушка,Нина - интересная девушка, по мнению господина Тригорина.
5. Верить и не боятся смерти
6. Живые лица! Надо изображать жизнь не такою, как она есть, и не такою, как должна быть, а такою, как она представляется в мечтах.
7. Умеет передавать свои страхи.
8. Украина считается второй родиной Антона Чехова.
9. переносе драматического конфликта в лирико-психологический подтекст, создании неоднозначных образов-персонажей,
10. 1896 г
11. как мотив вечного тревожного полета, стимул движения, порыва вдаль.
12. о будущем, о новой жизни, которая принесет людям что-то светлое, чистое и прекрасное.
Д/з
Чехов назвал комедией, потому что, смеясь, человечество прощается со своим Чехов говорил, что это "пьеса недотёпов". А Станиславский видел в пьесе трагедию разрушения старого мира.
Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася жити. Як захистити себе від лиха, як застерегти іншого від нього? Такі питання поставали перед нею. І щоб відповісти на них, людина створила байку.
Леонід Глібов теж вирішує писати байки, бо в них можна висловити все те, про що говорити одверто з різних причин заборонено. У байках він викриває несправедливість і насильство, продажність суду, хабарництво, лицемірство, бореться зі злом.
Так, у байці "Лисиця-жалібниця" розповідається про лисицю, яка вихваляє гарне, справедливе життя в гаю. Вона картає котів, які безжалісні до птахів, ладні їх безневинних поїсти. За улесливими, медовими словами — "малесеньких", "безвинних", "як їх не жаліти" — приховується обличчя злої та хитрої людини. І на підтвердження цієї думки автор розповідає, що пташенята випали з гнізда, а Лисичка "прехорошенько їх поїла". В образі Лисиці автор засуджує лукавих, підступних, хитрих людей, які прикриваються хорошими словами, а насправді чинять зло.
Объяснение:
1. Чехов был из тех людей, которые в самую сложную минуту, даже при остром приступе боли выглядят достойно и опрятно.
2. Свадьба, Иванов, Чайка
3. Любви и счастья
4. прелестная, прекрасная девушка,Нина - интересная девушка, по мнению господина Тригорина.
5. Верить и не боятся смерти
6. Живые лица! Надо изображать жизнь не такою, как она есть, и не такою, как должна быть, а такою, как она представляется в мечтах.
7. Умеет передавать свои страхи.
8. Украина считается второй родиной Антона Чехова.
9. переносе драматического конфликта в лирико-психологический подтекст, создании неоднозначных образов-персонажей,
10. 1896 г
11. как мотив вечного тревожного полета, стимул движения, порыва вдаль.
12. о будущем, о новой жизни, которая принесет людям что-то светлое, чистое и прекрасное.
Д/з
Чехов назвал комедией, потому что, смеясь, человечество прощается со своим Чехов говорил, что это "пьеса недотёпов". А Станиславский видел в пьесе трагедию разрушения старого мира.