Софійка - звичайна дівчинка середнього шкільного віку. Вчиться Софія непогано вона не є відмінницею. Стосунки з колективом у школі у неї теж посередні, вона не є лідером. Несподівано дівчина закохується у Вадима - самотнього багатого хлопця без опіки батьків, який виховується вулицею. Сашко - хлопець, що закоханий у неї, є для Софії "бомжиком". Тут проявляється її закомплексованість та небажання сприймати світ серцем. Софія бачить очима.
Вадим краде та палить, проте дівчина на це не зважає. Вона свято вірить у їхнє кохання та майбутнє продовження. Наприкінці твору дівчина зрозуміла всю сутність Вадима, проте на чуйного та надійного Сашка її очі так і не розкрились. Тобто Софійка - це, насамперед, людина, з усіма її достоїнствами, вадами та недоліками.
Коли человек влюбится, то он равно что подошва, которую, коли размочишь в воде, возьми согни — она и согнётся. Нет, братцы, так любить, как русская душа,- любить не то чтобы умом или чем другим, а всем, чем дал Бог, что ни есть в тебе, а... - сказал Тарас, и махнул рукой, и потряс седою головою, и усом… Не обманывай, рыцарь, и себя и меня, - говорила она, качая тихо прекрасной головой своей, - знаю и, к великому моему горю, знаю слишком хорошо, что тебе нельзя любить меня; и знаю я, какой долг И... И в сем обоюднослиянном поцелуе ощутилось то, что один только раз в жизни дается чувствовать человеку
Объяснение:
Софійка - звичайна дівчинка середнього шкільного віку. Вчиться Софія непогано вона не є відмінницею. Стосунки з колективом у школі у неї теж посередні, вона не є лідером. Несподівано дівчина закохується у Вадима - самотнього багатого хлопця без опіки батьків, який виховується вулицею. Сашко - хлопець, що закоханий у неї, є для Софії "бомжиком". Тут проявляється її закомплексованість та небажання сприймати світ серцем. Софія бачить очима.
Вадим краде та палить, проте дівчина на це не зважає. Вона свято вірить у їхнє кохання та майбутнє продовження. Наприкінці твору дівчина зрозуміла всю сутність Вадима, проте на чуйного та надійного Сашка її очі так і не розкрились. Тобто Софійка - це, насамперед, людина, з усіма її достоїнствами, вадами та недоліками.
Детальніше - на -
Нет, братцы, так любить, как русская душа,- любить не то чтобы умом или чем другим, а всем, чем дал Бог, что ни есть в тебе, а... - сказал Тарас, и махнул рукой, и потряс седою головою, и усом…
Не обманывай, рыцарь, и себя и меня, - говорила она, качая тихо прекрасной головой своей, - знаю и, к великому моему горю, знаю слишком хорошо, что тебе нельзя любить меня; и знаю я, какой долг
И...
И в сем обоюднослиянном поцелуе ощутилось то, что один только раз в жизни дается чувствовать человеку