Пенелопа за ткацким станком ;
Птица ткачик ;
Паук ткёт паутину ;
Греческая рукопись .
Продумайте ответы на следующие два во Что их объединяет?

2. Буквальное значение слова «текст» на латинском языке — ткань. Почему для названия такого явления, как текст, человечество выбрало метафору, связанную с ткачеством?

Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків.

Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам'ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме . так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі... Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус — все це марнота: є лише відчуття і емоції — споконвічна загадка людства. Виникаючи у певний момент, вони по вінця сповнюють людину. Сліплять очі, заволодівають свідомістю, зачакловують волю і розум, позбавляють нас можливості говорити. А коли полум'я згасне, маємо вірогідність, шо тепло його зігріватиме нас усе життя

Главный герой – пятилетний мальчик Никита, фантазер и выдумщик. Отец у него на фронте, мама работает .Оставаясь один дома, Никита, чтобы не скучать, придумывает, что пень во дворе – это вредный человечек, одуванчик – это маленький младенец, баня – бабушка, солнце – дедушка. Еще он думал, что в бочке живет маленький человечек с синей бородой, укравший ножницы, что в норах живут змеи, которые хотели укусить мать во сне, в колодце маленькие человечки, и великан которые хотели выпить у него глаза. Потом возвращается отец с фронта, и они идут вместе работать, плотничать. В гвоздике, который Никита выпрямил сам, он увидел доброго маленького человечка. Отец тогда объяснил Никите, что всё, что делается трудом – всё доброе.