ответьте на вопросы по произведению "Князь Серебряный" 1)Расскажите, как закончил свою жизнь Морозов.
2)Зачем он приехал в Александрову слободу к царю?
3)Как вы считаете, его поступок глуп?
4)Почему он так поступил?
5)Как ведёт себя Вяземский во время разбора дела царя?
6) Какие черты он демонстрирует?
7)Как спор двух бояр разрешил царь?
8)В чём перекличка этого эпизода с поэмой Лермонтова «Песня про купца Калашников»?
Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.
Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.
Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".
Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.
Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).
Мазепа
Підпис до фото,
Іван Мазепа на купюрі в 10 гривень. Деякі експерти сумніваються, що це портрет саме Мазепи
Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.
У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.
Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.
У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.
Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.
Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".
Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.
І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.
..так сложилось исторически, потому что циркачи - люди мигрирующие, им необходимо постоянство хотя бы в чём-то.. они дают свои представления в разных городах и весях, людям привыкнуть к разным подмосткам просто, а вот животным - нет, именно поэтому цирковая арена с начала 19 в. обрела точно фиксированный размер - 13 меров в диаметре.. вот что пишет об этом энциклопедия Кругосвет:
Неизменность диаметра связана со спецификой цирковых представлений, собирающихся из отдельных номеров или аттракционов различных цирковых трупп. Постоянство параметров манежа позволяет каждому артисту цирка демонстрировать свой номер без дополнительной переделки на любой профессиональной арене мира. Манеж обнесен жестким барьером, отделяющим его от зрительских мест. Также это обусловлено требованиями конно-акробатических и конно-жонглерских номеров