Ще пів століття тому, люди не здогадувались про існування телевізорів, телефонів та комп'ютерів. Єдиним істочником інформації були книги. Вони розвивали емпатію, форму особистості, моральності і допомагали пізнавати світ. Після винаходу цифрових технологій, багато людей забули про книги. Цифрові тнхнології не переоптяжують розум, та подають інформацію у готовому вигляді. Це огано, адже ми сприймаємо картинку як бачить автор, не застосовуючи при цьому творчу уяву. Не даремно такі письменники як: Дені Дідро та Франческо Петрарка писали про користь книг для життя. Хороша книга підтримує, дає ділову пораду, стає живим другом.
У Цезаря был единственный человек и друг, которому он доверял – это его лекарь. Более того, если он болел, то лекарства принимал только тогда, когда лекарь собственноручно подаст ему.
Однажды, когда Цезарь не очень хорошо себя чувствовал, он получил анонимную записку: «Бойся самого близкого друга, своего лекаря. Он хочет тебя отравить!». А через некоторое время пришёл лекарь и подал Цезарю лекарство. Тот отдал другу полученную записку и, пока тот читал, выпил до последней капли лечебную смесь.
Друг застыл в ужасе:
– Повелитель, как мог ты выпить то, что я дал тебе, после того, что ты прочёл?!
Объяснение:
Ще пів століття тому, люди не здогадувались про існування телевізорів, телефонів та комп'ютерів. Єдиним істочником інформації були книги. Вони розвивали емпатію, форму особистості, моральності і допомагали пізнавати світ. Після винаходу цифрових технологій, багато людей забули про книги. Цифрові тнхнології не переоптяжують розум, та подають інформацію у готовому вигляді. Це огано, адже ми сприймаємо картинку як бачить автор, не застосовуючи при цьому творчу уяву. Не даремно такі письменники як: Дені Дідро та Франческо Петрарка писали про користь книг для життя. Хороша книга підтримує, дає ділову пораду, стає живим другом.
У Цезаря был единственный человек и друг, которому он доверял – это его лекарь. Более того, если он болел, то лекарства принимал только тогда, когда лекарь собственноручно подаст ему.
Однажды, когда Цезарь не очень хорошо себя чувствовал, он получил анонимную записку: «Бойся самого близкого друга, своего лекаря. Он хочет тебя отравить!». А через некоторое время пришёл лекарь и подал Цезарю лекарство. Тот отдал другу полученную записку и, пока тот читал, выпил до последней капли лечебную смесь.
Друг застыл в ужасе:
– Повелитель, как мог ты выпить то, что я дал тебе, после того, что ты прочёл?!
Цезарь ответил:
– Лучше умереть, чем усомниться в своём друге!