Напишите сочинение что я поняла, прочитав рассказ И. Бунина "Кавказ" (сделать вывод о приобретено жизненном опыте. Модель ответа :"Главное, что я понял, - это...,"Рассказ И. Бунина мне понять (осознать), что... "," Я пришла к выводу, что.. "
На мою думку значення історичної літератури для сучасних людей відіграє важливу роль. Сьогодні ми перебуваємо у віртуальному часі, адже все змінюється. Все перейшло у такий швидкий ритм, короткі повідомлення швидкоплинні новини, електронні системи. Історична література розказує нам про минуле та історичні події. Це не просто історія, вона несе інформацію яка допомагає не просто читати, а зануритися у події того часу і наче бути там. Читаючи ми прилучаємось через літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; вихованню національно свідомого громадянина України; формуванню і ствердженню гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей. Візьмемо для прикладу роман Вальтера Скотта «Айвенго». Головний герой твору - відважний, безстрашний воїн, який прагне гідної перемоги, здобутої в чеснім бою. І завдяки своїй лицарським якостям Айвенго завжди перемагає. Він вчить нас благородства, мужності й справжнього лицарства.
Отже, історична література напучує нас бути патріотами, бути вірними і відданими, мужніми і сміливими, і насамперед бути справжніми людьми.
Алёша, как сказал я уже выше, сначала стыдился похвал, чувствуя, что вовсе их не заслуживает, но мало-помалу он стал к ним привыкать, и наконец самолюбие его дошло до того, что он принимал, не краснея, похвалы, которыми его осыпали. Он много стал о себе думать, важничал перед другими мальчиками и вообразил, что он гораздо лучше и умнее всех их. Нрав Алёши от этого совсем испортился: из доброго, милого и скромного мальчика он сделался гордый и непослушный. Совесть часто его в том упрекала, и внутренний голос ему говорил: «Алёша, не гордись! Не приписывай самому себе того, что не тебе принадлежит; благодари судьбу за то, что она тебе доставила выгоды против других детей, но не думай, что ты лучше их.
Объяснение:
Вот
•Алёша хотел было остановиться, чтоб рассмотреть мебели, а особливо фигуры на лежанке, но Чернушка ему не позволила.
•Увы, бедный Алёша не знал, что для исправления самого себя необходимо начать с того, чтоб откинуть самолюбие и излишнюю самонадеянность.
•Не полагай, — отвечала Чернушка, — что так легко исправиться от пороков, когда они уже взяли над нами верх. Пороки обыкновенно входят в дверь, а выходят в щёлочку
На мою думку значення історичної літератури для сучасних людей відіграє важливу роль. Сьогодні ми перебуваємо у віртуальному часі, адже все змінюється. Все перейшло у такий швидкий ритм, короткі повідомлення швидкоплинні новини, електронні системи. Історична література розказує нам про минуле та історичні події. Це не просто історія, вона несе інформацію яка допомагає не просто читати, а зануритися у події того часу і наче бути там. Читаючи ми прилучаємось через літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; вихованню національно свідомого громадянина України; формуванню і ствердженню гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей. Візьмемо для прикладу роман Вальтера Скотта «Айвенго». Головний герой твору - відважний, безстрашний воїн, який прагне гідної перемоги, здобутої в чеснім бою. І завдяки своїй лицарським якостям Айвенго завжди перемагає. Він вчить нас благородства, мужності й справжнього лицарства.
Отже, історична література напучує нас бути патріотами, бути вірними і відданими, мужніми і сміливими, і насамперед бути справжніми людьми.
Алёша, как сказал я уже выше, сначала стыдился похвал, чувствуя, что вовсе их не заслуживает, но мало-помалу он стал к ним привыкать, и наконец самолюбие его дошло до того, что он принимал, не краснея, похвалы, которыми его осыпали. Он много стал о себе думать, важничал перед другими мальчиками и вообразил, что он гораздо лучше и умнее всех их. Нрав Алёши от этого совсем испортился: из доброго, милого и скромного мальчика он сделался гордый и непослушный. Совесть часто его в том упрекала, и внутренний голос ему говорил: «Алёша, не гордись! Не приписывай самому себе того, что не тебе принадлежит; благодари судьбу за то, что она тебе доставила выгоды против других детей, но не думай, что ты лучше их.
Объяснение:
Вот
•Алёша хотел было остановиться, чтоб рассмотреть мебели, а особливо фигуры на лежанке, но Чернушка ему не позволила.
•Увы, бедный Алёша не знал, что для исправления самого себя необходимо начать с того, чтоб откинуть самолюбие и излишнюю самонадеянность.
•Не полагай, — отвечала Чернушка, — что так легко исправиться от пороков, когда они уже взяли над нами верх. Пороки обыкновенно входят в дверь, а выходят в щёлочку
Вот сами выбираете из этих ответов