Дядько том — негр, спочатку раб сім’ї шелбі, потім раб гейлі, потім його господарем стає сент-клер, і останній — саймон легрі. головний герой роману. чесний, добросердечний, благочестивий, вразливий. реплік тома в романі не так вже й багато, проте всі вони підкреслюють, що том — глибока особистість. змінив світогляд багатьох героїв, їх ставлення до рабів. еліза — мати гаррі, проданого разом з томом. вирішує бігти разом з сином, зрештою виявляється разом з чоловіком і сином в канаді. сім’я шелбі: джордж шелбі — син подружжя шелбі, молодий господар. у дитинстві дружив з томом, вчив його грамоти. згодом знаходить вмираючого тома, ховає його і відпускає всіх своїх рабів. в силу своєї молодості, джордж імпульсивний, рвучкий, емоційний. містер шелбі — старий господар. дуже любив і цінував тома як цінного працівника, але був змушений його продати. помирає в кінці розповіді. місіс шелбі — господиня. любить сина і чоловіка, також цінувала тома і дуже не хотіла, щоб чоловік продав його. справжня леді, розумниця і красуня. сім’я сен-клер: огюстен сен-клер — господар. легковажний, але лояльний і справедливий. добре поводиться зі своїми слугами. азартний, легкий на підйом, розумний і дотепний. часом саркастичний. мав пристрасть до алкоголю, але згодом, після розмови з томом, кидає пити. огюстен рідко навідується до церкви, чим дуже незадоволена його дружина, марі. він пояснює це тим, що йому там нудно, хоча насправді він давно зневірився в бозі. купивши тома, огюстен багато що переглядає в своєму житті — кидає пити, стає більш вдумливим, стриманим. ненавидить рабство і хоче звільнити всіх своїх рабів. прислухається до думки тома, часом радиться з ним. обожнює свою дочку єву, дуже страждає, коли та помирає. гине від удару ножем. евангеліна «єва» сен-клер — єдина дочка господарів. юна, але дуже глибокодумна, розважлива дівчинка. обожнює всіх слуг, особливо меммі і тома. просить батька, щоб той звільнив їх. вихована аристократкою, єва начисто позбавлена егоїзму; за словами її батька, «зло не пристане до єви». співчуття, милосердя — це все про неї, меммі називає її «янголятком». рано помирає від туберкульозу. всі сумують і по єві, від слуг до батька. марі сен-клер — господиня, дружина огюстена. егоїстична, показно-релігійна жінка, повна протилежність своєї дочки і чоловікова. істерична, безладна. іпохондрик. постійно на все скаржиться, не терпить, коли їй суперечать. піднімає руку на своїх слуг, чого не дозволяє собі огюстен і тим більше єва. після смерті чоловіка і доньки розпродає всіх слуг. офелія — кузина огюстена, двоюрідна тітка єви. родом з нової ії. ненавидить рабство, але недолюблює негрів. сувора, дисциплінована жінка. все робить своїми руками, не до слуг, чим викликає здивування і недовіру на півдні. цілеспрямована, справедлива леді. але і їй не чужі співчуття, милосердя. чесна, пряма. не любить марі, обожнювала єву. огюстена любить з дитинства, хоч і вважає його легковажним і необов’язковим. огюстен подарував їй дівчинку — негритянку по імені топси. офелія виховує її, відвозить в вільні штати і там звільняє її. альфред сен-клер — рідний брат огюстена, повна йому протилежність. деспотичний, жорсткй. насмішкуватий. має сина енріка, схожого на нього самого; той зовсім не схожий на єву, але дуже її любить.
Бедная девочка живет с мачехой и злым ленивой сестрой. она усердно работает, а к ней относятся жестоко и презрительно. их сказочным государством правит маленькая королева. она не хочет учиться и еще и капризная. забажалася ей среди зимы корзину подснежников – и все! выдала она приказ: за корзину подснежников выдаст она такой же корзину золота! жадная мачеха посылает падчерицу в страшную метель в лес. девочка идет, потому послушна. в лесу она видит костер, возле которого собрались двенадцать братьев-месяцев. она рассказывает им о своей беде. месяца хорошо знают девочку, потому что зимой она собирает хворост, осенью – грибы, летом – ягоды. работает, как пчелка. январь временно уступает место апрелю – и на поляне появляются подснежники. в память месяца ей кольцо. если произойдет нечто плохое, надо покатить ту кольцо по земле прочесть промовку. месяца придут на . мачеха и ее дочь идут к королевскому дворцу. маленькая королева приказывает: всем ехать в лес! собирать подснежники! с ней отправляются профессор, старый солдат и фрейлина. в зимнем лесу мачеха и ее дочь совсем растерялись. они признались, что подснежники принесли не они, а падчерица. королева подходит к девочке, расспрашивает ее, но она не раскрывает тайны. тогда королева велит снять с бедной шубку, старую и латанную, а кольцо ее бросает в прорубь. бедная девочка вынуждена обратиться за к месяцев. месяца появляются один за другим. вот только была зима – и уже весна, цветы! цветы сходят – ягоды, грибы появляются! пошел дождь. лошадей выпрягли. но верхом ездить никто не умеет. вот лошади и разбежались. месяца обращают злых мачеху и ее дочь на собак, чтобы они тащили сани. пошел снег. падчерице месяца подарили коляску и лошадей, нарядная одежда и ящик с шубами. королева хочет приказать девочке, и приходится научиться просить: «, подвезите нас…» хорошая девочка всех наделяет теплой одеждой и принимает всех в свою тележку. а месяца возвращают девочке ее кольцо и говорят, что ждут в гости
