Фольклор – это ...
а) устное народное творчество; б) небольшие произведения для детей: колыбельные, загадки, считалки и т.д. в) сказки, придуманные народом;
2. Сказка «Царевна-лягушка» а) бытовая б) волшебная в) о животных 3. Средство художественной выразительности, отличающее басню от других эпических жанров.
а) сравнение б) метафора в) аллегория
4. Определите, из какого произведения взят данный фрагмент.
Уж сколько раз твердили миру, Что лесть гнусна, вредна; но только всё не в прок, И в сердце льстец всегда отыщет уголок.
а) М.Ю. Лермонтов «Бородино»
б) Н.А. Некрасов «На Волге»
в) И.А. Крылов «Ворона и Лисица»
5. Историческое событие, о котором рассказал в стихотворении «Бородино» М.Ю. Лермонтов, произошло во время
а) Отечественной войны 1812года б) Великой Отечественной войны в) Первой мировой войны 6. Рассказ – это
а) Вид эпического произведения (средняя форма), в котором рассказывается о людях, событиях.
б) Небольшое эпическое произведение (малая форма), повествующее об одном или нескольких событиях в жизни человека.
в) Один из видов лиро-эпических произведений, для которых характерны сюжетность, событийность и выражение автором или лирическим героем своих чувств. 7. Предложение из сказки-были К.Г. Паустовского «Тёплый хлеб»: «Ветер... понёсся над полями, посвистывая и посмеиваясь над морозом» - содержит: а) метафору б) аллегорию в) олицетворение
8. Когда герой рассказа В.П. Астафьева «Васюткино озеро» заблудился в тайге, он вспомнил слова отца и деда: а) «С тайгой надо дружить» б) «Тайга, наша кормилица, хлипких не любит»
в) «В тайге одному делать нечего»
9.Определите, из какого произведения взят данный фрагмент.
«Девка небольшого росту, из себя ладная и уж такое крутое колесо – на месте не посидит... Одним словом, артуть-девка».
а) П.П. Бажов «Медной горы Хозяйка»
б) Н.В. Гоголь «Заколдованное место»
в) А. Погорельский «Чёрная курица, или Подземные жители»
10. Пьеса – это...
а) Стихотворение, в основе которого чаще всего лежит историческое событие, предание с острым, напряженным сюжетом. б) Литературное произведение, предназначенное для постановки на сцене театра. в) Жанр эпоса, опирающийся на народные предания и легенды; для него характерно сочетание точных зарисовок народного быта и нравов со сказочно-фантастическим миром фольклора.
11. Назовите сказку: «Та тотчас подхватила Ивана-царевича и пошла; уж она плясала-плясала, вертелась-вертелась – всем на диво! Махнула правой рукой – стали леса и воды, махнула левой – стали летать разные птицы. Все изумились. Отплясала – ничего не стало».
12. Чем литературная сказка отличается от народной?
13. Назовите три рода литературы:
14. Определите рифмовки.
Хотя проклинает проезжий Дороги моих побережий,Люблю я деревню Николу,Где кончил начальную школу! (Н.М. Рубцов «Родная деревня»)
15. Какое произведение так заканчивается: «Когда же пришло время и нам оставить тихий родной город, здесь же в последний день мы оба, полные жизни и надежды, произнесли над маленькою могилкой свои обеты»? Укажите название произведения и автора.
16. Найдите и выпишите из данного отрывка все эпитеты.
Пустеет воздух, птиц не слышно боле,Но далеко еще до первых зимних бурь – И льется чистая и теплая лазурь На отдыхающее поле... (Ф.И. Тютчев «Есть в осени первоначальной...»)
17. По ключевым словам определите произведение и автора.
а) Кавказ, кукла, Иван, казаки, пленные
б) Барыня, город, Татьяна, Капитон, река
в) Москва, басурманы, французы, заряд, редут
18. По описанию узнайте героя, укажите, из какого произведения и какого автора. а) ... Белолица, черноброва, нраву кроткого такого... б) За ворота выйти нельзя – все соседи только про нее и говорят: «Ах, сиротка несчастная!», «Работница – золотые руки!», «Красавица – глаз не отвести!»
19. Соедините попарно автора и произведение.
А.П. Чехов «Спящая царевна»
В.А. Жуковский «Волк на псарне» И.А. Крылов «Хирургия»
Відповідь:
Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.
Пушкин описал Пугачёва в своем произведении "Капитанская дочка" с весьма интересной стороны. Это не просто руководитель восстания, но скорее главарь разбойничей банды, который подражает Гришке Отрепьеву, жестокому авантюристу, который убивает всех подряд, и не терпит никого, кто переходит ему дорогу. Пугачёв понимает, что от восстания не приходится ожидать победы, и чувствует себя загнанным зверем. Но стоит отметить, чем образ Пугачёва у Пушкина характерен - автор подчёркивает как великодушен и добр разбойник.
Объяснение:
https://reedcafe.ru/blogs/obraz-pugachyova-u-pushkina-i-esenina