Детство какие события происходят в главе маман? какой мы видим здесь мать ? какое общее впячетление от матери остается в этой главе? почему л.н. толстой не дает ясного портрета матери ? счастлива ли наталья николаевна в своей личной жизни ? как она встречает близкую смерть?
На протяжении многовековой истории русский народ создал богатое и разнообразное устное поэтическое творчество — песни, былины и исторические песни, предания и легенды, сказки разных типов, частушки, пословицы и поговорки, игры и драматические сценки, обрядовый фольклор — календарный и семейный, причеты и другие жанры.
В процессе формирования русской народности на основе общего для всех восточных славян фольклора в Киевской Руси складывалась устная поззия со своеобразным содержанием и стилем. Она развивалась с изменением общественно-политических и бытовых условий, пополняясь все время новыми произведениями. Произведения и даже целые жанры, не соответствовавшие новой обстановке и воззрениям, забывались или существенно перерабатывались. Уменьшался постепенно удельный вес обрядовой поэзии, но она все же долго сохранялась как обязательная принадлежность быта; в некоторых местностях обряды сохранялись и в X IX — начале XX в., но они утратили свою цельность и смысл, а песни, сопровождавшие их порою, отрывались от обряда и исполнялись в любое время как лирические.
Все большее значение получали произведения на общественно-политический и бытовые темы, число которых неуклонно возрастало. В связи с новыми потребностями возникали новые жанры. Так, в XVI в. ведущим историческим жанром стали исторические песни; позже особое развитие и значение приобрела острая социальная сатира.
Объяснение:
Аналіз байки “Жаба і віл” Тема “Жаба і віл”: зображення жаби, яка намагалася позмагатися з волом стосовно розміру, в результаті «з натуги луснула — та й одубіла». Ідея “Жаба і віл”: засудження на прикладі жаби негативних людських вад, а саме: жадібності, заздрості, пихатості, хвалькуватості. Основна думка: «…найлучче жити, Як милосердний бог дає». Композиція “Жаба і віл” Вступ: Жаба вилізла на берег подивитися і трохи погрітися і, побачивши Вола, вирішила з ним позмагатися. Основна частина: змагання Жаби з Волом; намагання подруги-сестри Жаби довести їй марність цієї справи. Закінчення: шкода, яку заподіяла Жаба собі — самознищення. Мораль: автор звертає увагу на застосовування тих реальних власних можливостей, які «милосердний бог дає». Герої байки “Жаба і віл”: Жаба, її подруга-сестра, Віл, автор. Байка Л. Глібова розповідає про Жабу, яка, побачивши Вола, захотіла ти такою великою, як він. Заздрість примусила її надиматися, поки ! луснула, хоч подруга й застерігала її про небезпеку. Це алегорична картина, яка висміює людей, що прагнуть досягти того, що виходить межі їхніх можливостей. Причому йдеться не про щось необхідне, суспільно корисне, а про звичайні забаганки. Автор у кінці виводить мораль: треба жити так, “як милосердний Бог дає”, тобто відповідно до своїх можливостей та здібностей. Байка побудована у формі динамічного діалогу, з емоційно забарвленою лексикою (голубонька, одубіла та ін.).
Объяснение: