1.Соломія, на мою думку, втекла з села не в пошуках волі, як Остап, а просто, щоб бути з ним, до втілити його мрію. І вона це зробила, правда, ціною власного життя.Жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. Довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого.
Соломія визволила Остапа від турків, але сама при цьому загинула.
Отже, героїня твору — рішуча і смілива жінка, віддана коханому.
Саме це почуття, надає закоханим крила, припідносить до небес. Відчуття впевненості, яку людині надає її друга половинка просто незрівняне. Здавалося б, коханим і море по коліна.
2.На мою думку герої твору "Дорогою ціною" незазнали Щастя тому, що Остап і Соломія вже не здатні були терпіти муки кріпатства. Для них було неприйнято не тільки : важка праця , відсутність вибору , а скільки його внутрішній світ : пригнічення людської долі ! Вони втекли в пошуках на кращу долю разом, але .. Соломія робила все, щоб врятувати свого коханого Остапа. За це сама поплатилася життям. Вона померла у шумних, холодних водах Дунаю. Остап був поверний до пана і жорстоко покараний. Багато років по тому, вже старим дідом він служить сторожем на бессарабській полонині. Остап так і жив розказуючи всім про свою кохану Соломію, та її безмежну любов до нього. З надією зустрітися з нею хоча там на небесах, бути
щасливим,там розлучити їх вже ніхто не зможе.
Головну думку твору можна сформулювати приблизно так: не треба шукати щастя і свободи на чужині, а треба боротися за них і здобувати їх на батьківщині, у рідній стороні.
Несмотря на сложности военного времени, не забыты были и самые маленькие дети. Для них издавались: «Рассыпушки» Н. Кончаловской, «Потешки» И. Карнауховой», «Двенадцать месяцев» С. Маршака.
Война подарила детям удивительный праздник. 26 марта1943 года впервые была проведена Неделя детской книги, которую Лев Кассиль назвал «Книжкина неделя». Этот праздник и поныне ежегодно проводится в школах, библиотеках и клубах страны.
В послевоенные годы, когда невиданными темпами шло восстановление народного хозяйства, по-прежнему писали уже признанные детские писатели: С. Маршак, К. Чуковской, Л. Кассиль, Л. Пантелеев, В. Бианки, С. Михалков, В. Катаев, М. Ильин, Л. Квитко.
Творческую писательскую зрелость обрели и писатели, начавшие писать незадолго до войны: В. Осеева, М. Прилежаева, А. Мусатов, Е. Ильина, Л. Воронкова и др.
Сильно и ярко в эти годы заявило о себе новое писательское поколение: Н. Носов, Н. Дубов, С. Георгиевский, Ю. Сотник, Ф. Вигдорова, Ю. Яковлев, Б. Заходер.
С новыми темами и героями пришло к детям писатели, живущие в областях и краях России: И. Ликстанов, О. Коряков, И. Василенко, В. Баныкин, Н. Шундик, Д. Нагишкин.
Интенсивно после войны развивается детская литература в братских союзных республиках. Растет число переводов и зарубежных авторов. Лучшие произведения детской литературы в эти годы были удостоены Государственных премий. Среди них: сборники «Стихи для детей» С. Маршака, «Стихи детям» А. Барто, повести: «Сын полка» В. Катаева, «Улица младшего сына» Л. Кассиля и М. Поляновского, «Малышок» И. Ликстанова, «Стожары» А. Мусатова, «Два капитана» В. Каверина, «Звездочка» И. Василенко, «Витя Малеев в школе и дома» Н. Носова, пьесы: «Я хочу домой» С. Михалкова, «Снежок» В. Любимовой.
Відповідь:
1.Соломія, на мою думку, втекла з села не в пошуках волі, як Остап, а просто, щоб бути з ним, до втілити його мрію. І вона це зробила, правда, ціною власного життя.Жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. Довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого.
Соломія визволила Остапа від турків, але сама при цьому загинула.
Отже, героїня твору — рішуча і смілива жінка, віддана коханому.
Саме це почуття, надає закоханим крила, припідносить до небес. Відчуття впевненості, яку людині надає її друга половинка просто незрівняне. Здавалося б, коханим і море по коліна.
2.На мою думку герої твору "Дорогою ціною" незазнали Щастя тому, що Остап і Соломія вже не здатні були терпіти муки кріпатства. Для них було неприйнято не тільки : важка праця , відсутність вибору , а скільки його внутрішній світ : пригнічення людської долі ! Вони втекли в пошуках на кращу долю разом, але .. Соломія робила все, щоб врятувати свого коханого Остапа. За це сама поплатилася життям. Вона померла у шумних, холодних водах Дунаю. Остап був поверний до пана і жорстоко покараний. Багато років по тому, вже старим дідом він служить сторожем на бессарабській полонині. Остап так і жив розказуючи всім про свою кохану Соломію, та її безмежну любов до нього. З надією зустрітися з нею хоча там на небесах, бути
щасливим,там розлучити їх вже ніхто не зможе.
Головну думку твору можна сформулювати приблизно так: не треба шукати щастя і свободи на чужині, а треба боротися за них і здобувати їх на батьківщині, у рідній стороні.
Несмотря на сложности военного времени, не забыты были и самые маленькие дети. Для них издавались: «Рассыпушки» Н. Кончаловской, «Потешки» И. Карнауховой», «Двенадцать месяцев» С. Маршака.
Война подарила детям удивительный праздник. 26 марта1943 года впервые была проведена Неделя детской книги, которую Лев Кассиль назвал «Книжкина неделя». Этот праздник и поныне ежегодно проводится в школах, библиотеках и клубах страны.
В послевоенные годы, когда невиданными темпами шло восстановление народного хозяйства, по-прежнему писали уже признанные детские писатели: С. Маршак, К. Чуковской, Л. Кассиль, Л. Пантелеев, В. Бианки, С. Михалков, В. Катаев, М. Ильин, Л. Квитко.
Творческую писательскую зрелость обрели и писатели, начавшие писать незадолго до войны: В. Осеева, М. Прилежаева, А. Мусатов, Е. Ильина, Л. Воронкова и др.
Сильно и ярко в эти годы заявило о себе новое писательское поколение: Н. Носов, Н. Дубов, С. Георгиевский, Ю. Сотник, Ф. Вигдорова, Ю. Яковлев, Б. Заходер.
С новыми темами и героями пришло к детям писатели, живущие в областях и краях России: И. Ликстанов, О. Коряков, И. Василенко, В. Баныкин, Н. Шундик, Д. Нагишкин.
Интенсивно после войны развивается детская литература в братских союзных республиках. Растет число переводов и зарубежных авторов. Лучшие произведения детской литературы в эти годы были удостоены Государственных премий. Среди них: сборники «Стихи для детей» С. Маршака, «Стихи детям» А. Барто, повести: «Сын полка» В. Катаева, «Улица младшего сына» Л. Кассиля и М. Поляновского, «Малышок» И. Ликстанова, «Стожары» А. Мусатова, «Два капитана» В. Каверина, «Звездочка» И. Василенко, «Витя Малеев в школе и дома» Н. Носова, пьесы: «Я хочу домой» С. Михалкова, «Снежок» В. Любимовой.