Часть 1 задания с выбором одного ответа. (15 б.)
1. Укажите годы жизни Л.Н.Толстого:
А) 1801-1899 Б) 1828-1910 В) 1821-1864 Г) 1832-1912
2. Писатель получил образование:
А) в Петербургском университете Б) в Царскосельском лицее
В) домашнее Г) в Казанском университете
3. В 1847 году юный Лев Толстой, не закончив университетский курс, уезжает:
А) в деревню, где предполагал посвятить себя хозяйственной деятельности
Б) на Кавказ В) в Севастополь Г) за границу
4. Какое из перечисленных произведений не написано Л. Н. Толстым?
А) «Воскресение» Б) «Севастопольские рассказы» В) «Мои университеты» Г) «Юность»
5. Соедините названия произведений и их жанр:
А) «После бала» А) повесть
Б) «Детство» Б) роман
В) «Война и мир» В) роман-эпопея
Г) «Анна Каренина» Г) рассказ
6. Как сам Л.Н.Толстой определил жанр «Войны и мира»?
А) эпопея Б) роман В) поэма Г) историческая хроника
7. Какое событие является кульминационным центром романа-эпопеи «Война и мир»?
А) первый бал Наташи Ростовой Б) Отечественная война 1812 года
В) Тильзитский мир Г) совет в Филях
8. Действие романа «Война и мир» изначально должно было охватывать огромный период русской истории.
Какая из дат не связана с задуманным сюжетом романа-эпопеи?
А) 1807 год Б) 1825 год В) 1856 год Г) 1863 год
9. Какой общей идее, по утверждению Л.Н.Толстого, подчинено все действие романа «Война и мир»?
А) «мысли семейной» Б) историческому событию
В) «мысли народной» Г) у Л.Н.Толстого не было общей идеи
10. В «Войне и мире» представлены различные социальные группы русского общества. К какой из них
принадлежит один из ключевых образов романа Платон Каратаев?
А) дворянство Б) купечество В) крестьянство Г) мещане
11. Термин «диалектика души» был введён при анализе произведения Л.Н.Толстого:
А) «Севастопольские рассказы» Б) «Война и мир» В) «После бала» Г) «Анна Каренина»
12. Сколько времени длится действие романа?
А) 10 лет Б) около 7 лет В) 25 лет Г) 15 лет
13. В исторических трудах нередко Наполеон противопоставлялся Александру I. Кто противопоставлен
Наполеону в романе?
А) Николай I Б) Кутузов В) А.Болконский Г) Пьер Безухов
14. В ком Л.Н.Толстой видит решающую силу истории?
А) аристократия Б) военачальники В) народ Г) высшее чиновничество
15. Л.Н.Толстой собирался писать трилогию о декабристе. Судьба какого героя романа является «возвратом» к
юным годам главного героя «романа о декабристе»?
А) Андрея Болконского Б) Пьера Безухова В) Николая Ростова Г) Николая Болконского
Автор сочувствует и сопереживает гувернантке. Скромная воспитанная девушка не в силах возразить что - либо на доводы хозяина, который ищет повод, чтобы урезать ей жалование. Все действия хозяина, на мой взгляд, несправедливы по отношению к девушке. И если тем самым, он хочет научить её защищаться и отстаивать себя , то это грубый метод воспитания. Легко давать советы, как быть сильным ! Не вижу в данной истории за что можно осуждать и что можно высмеять в девушке. Нерешительность в её положении вполне понятна. Она гувернантка, он - хозяин, не будем забывать время, в которое был написан рассказ. Если бы девушка начала отстаивать себя вряд ли она потом нашла какую - либо работу. Уж положительных рекомендательных писем ей точно не видать.
Тоска
Извозчик пытается поделиться со своим несчастьем с пассажирами . У него умер сын и всё, что ему нужно это немного внимания и участия, но вот поддержки со стороны людей ему не найти и единственным молчаливым слушателем является его лошадь. Чехов сочувствует Иону Потапову ( извозчику) Этот рассказ о том, как одинок может быть человек в мире людей.
Два грустных произведения, в которых , несомненного, затрагивается " образ маленького человека" . В рассказах показан внутренний мир героев, их переживания, их желание быть услышанными .
Дихаючи полум’ям і димом, летів на схід дракон. У вагонах-коробках він віз тисячі людей на каторгу. Інколи спецешелон зупинявся, і тоді сам начальник поїзда біг і перевіряв, чи на місці арештований Григорій Многогрішний. Коли приїхали на місце, до океану, виявилося, що арештант утік, і сотні вигнанців з вітчизни пораділи за свого мужнього товариша.
Цим же шляхом їхав блискучий і комфортабельний "Тихоокеанський експрес нумер один", везучи привілейованих пасажирів, шукачів пригод, у казковий край, ельдорадо. Адже там водилися усурійські тигри, чарівний корінь женьшеню, котрих описав
Арсеньєв у знаменитому творі "Дерсу Узала". Цим поїздом їхав майор Медвин, зверхньо поглядаючи на пасажирів, які, на його думку, рано чи пізно опиняться в нього "під слідством". Тут йому повідомляють, що втік засуджений на 25 років авіатор Многогрішний, котрого майор допитував і мучив два роки, а все-таки не міг зломити, тому й ненавидів.
А перед утікачем була безмежна чотириярусна тайга. Він біг нею до знесилення, знаходив якісь корінці та ягідки, щоб підкріпитися. Довелося забрати в бурундучка горіхи — його запас на зиму, і це був єдиний злочин юнака. У тайзі не видно було ніяких ознак людського життя. Тільки на березі річки знайшов іржавий ніж. Почувши крик про до , кинувся рятувати мисливця, на якого напав ведмідь, і втратив свідомість.
Коли Григорій Многогрішний прийшов до тями, то побачив себе у світлиці, схожій на ту, що була вдома; побачив дівчину, яку звали Наталкою, як і його сестру, й жінку, схожу на його матір. Це була родина тигроловів Сірків, вихідців з України. Він урятував Наталку, а Сірки виходили його, не питаючи, хто він і звідки. Григорій дізнався, що Сірки ловлять тигрів живцем і здають їх у Хабаровськ. За це їм платять товаром — так і живуть. У цей край приїхали морем давно, потихеньку освоювали пущу. При роботящих руках тут роздолля — і ліс, і риба, і звір, і ягода, і хліб родить, — тільки працюй. Це була нова, щасливіша Україна, де селища розташовані за сотні кілометрів одне від одного, але називалися: Київ, Чернігівка, Полтавка, Катеринослав. Сірчиха розпитувала про нинішню, справжню Україну, і Многогрішному не хотілося засмучувати її, розказувати, яке лихо там скоїлося й коїться.
Коли Григорій одужав, Сірки взяли його з собою полювати на ізюбрів (оленів), молоді роги яких були сировиною для цінних ліків. Юнак подружився з Грицьком, сином Сірка, закохався в Наталку. Але й він і вона були гордими, не признавалися в цьому навіть собі. Тільки змагалися між собою. Наталка володіла мисливськими навичками нарівні з чоловіками. Григорій теж виявився вправним стрільцем, сміливим і допитливим мисливцем.
Настала осінь. Грицько і Григорій оселилися на дальній Сірковій заїмці, ловили рибу, стріляли качок і носили сіно, їли виноград. Аж тут Григорія вкусила гадюка, і ніяке лікування не допомагало. Та за чотири дні організм сам подужав отруту. Тут приїхала Наталка. Побачивши, що хлопці живі-здорові, зробила навмисно байдуже лице.
Взимку Сірки й Григорій полювали на білок. Одного разу, блукаючи самотою, Григорій натрапив на стадо вепрів. Довелося залізти на дерево. На морозі довго не всидиш. Пішов у завірюху, без сірників, без путньої зброї. І заблукав. Присів відпочити та й заснув. Прокинувся від того, що його лизав Наталчин пес Заливай. Дівчина його відшукала. Пішли далі й заблукали вже вдвох. Довелося пересиджувати хуртовину в буряні під скелею. Наталка біля нього задрімала, А він не втримався й поцілував її крадькома.
Наталка прокинулася, спалахнула й пішла геть, а юнак довго мучився, картав себе, думаючи, що образив дівчину.
Йшли додому безупинно день і ніч, щоб устигнути на Різдво. І таки встигли, відсвяткували, додержуючись усіх зворушливих і поетичних народних обрядів.