о система словесного выражения мыслей, знаний, представлений о мире, служащая средством общения людей. Речь – это говорить, выражать, передавать что-либо словами – устно или письменно. Ежедневно мы получаем информацию посредством написанных где-либо слов – читаем книги, газеты и журналы, тексты на дисплее, объявления, вывески, рекламу и т. д. Гораздо чаще мы пользуемся устной речью – когда слушаем кого-либо или когда говорим сами. Это наш звучащий язык. Каждый человек начинает учиться понимать и произносить слова значительно раньше, чем ходить, и с речью не расстается на протяжении всей своей жизни. Для людей это обычное дело – говорить, разговаривать. Так же естественно, как совершать движения, смеяться, петь… Мы и не задумываемся над тем, каким бесценным богатством владеем. Землю населяют разные живые существа, от мельчайших до таких великанов, как слоны и киты. Но только человек обладает даром слова.
Слова состоят из звуков. Сами по себе звуки ничего не обозначают. Произнесите звуки [о], [м], [д]. Никто ничего не поймет. Но достаточно эти же звуки произнести в другом порядке – [д], [о], [м], как всякий (говорящий по-русски) поймет, что вы сообщаете о строении, в котором живут люди. Почему так происходит? Много тысяч лет назад звуки, произносимые древними людьми, постепенно становились звуками речи – складывались в определенном порядке, в слова, приобретая определенное значение, называя какой-либо предмет или процесс, какое-то свойство.
Каждый звук в слове занимает свое место. Например, в слове кот на первом месте звук [к], на втором – [о], на третьем – [т]. Если мы изменим порядок звуков (ток, кто), заменим хотя бы один из звуков (бот, кол) или исключим (от, ко), или прибавим (скот), то вместо первоначального слова будем иметь совершенно новые слова (или ничего не получится, кроме набора звуков). Вот почему очень важно правильно произносить, а также правильно, грамотно писать слова.
Нужно помнить и о том, что в каждом языке какое-либо понятие обозначается «своим» словом, состоящим из других звуков сравнительно с русским языком. Получается, что понятие одно, а слова разные. Так возникает разнообразие языков. я хз правелно нет(
Нам важко навіть уявити світ, в якому немає книги. До неї ми звикли з самого дитинства, вона розкривала перед нами дивовижні таємниці життя та давала корисні поради у важку хвилину, вчила нас розуміти самих себе.
Найважливіше призначення книги – зберігати знання, накопичені віками, і передати їх наступним поколінням. Завдяки цьому став можливий стрімкий прогрес людства в останні століття в галузі науки. Більшість наукових відкриттів робиться на основі раніше накопиченої й систематизованої інформації, результатах дослідів з усіх куточків світу. Знання, що ми отримуємо їх із книг, дозволяють нам рухатися вперед, не витрачаючи час на відкриття того, що вже комусь відомо. Книзі ми завдячуємо тим, що й сьогодні можемо насолоджуватися шедеврами давньої літератури. Як влучно пише І. Франко:
Книги - морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Спілкування з книгою допомагає людині розвиватися та вдосконалюватися. Адже для того, щоб зрозуміти зміст, який автор прагне донести до читача, треба читати вдумливо, уважно, підключати свій власний досвід, вміти аналізувати інформацію. І якщо читачеві це вдається, то перед ним розкривається цілий світ цікавих подій, глибоких душевних переживань, інтелектуальних відкриттів.
У всі часи до книги ставилися як до святині. Колись, ще до винайдення технології друку, книги переписувалися вручну, а їхні обкладинки оздоблювалися позолотою і дорогоцінним камінням. Книгою книг по праву вважається Біблія – давня і вічна скарбниця людської мудрості на всі випадки життя, що дійшла до нас крізь непросту історію двох тисячоліть. Викладені в ній принципи життя актуальні й сьогодні.
Книга, написана багато століть назад, допомагає нам пізнати світогляд і мислення наших далеких предків, розкриваючи тим самим секрети людської сутності. Завдяки книгам ми можемо прослідкувати еволюцію світогляду людини, суспільного устрою, етичних норм. Книги зберігають всю відому історію нашого існування на Землі.
Сьогодні книга дещо втрачає свої позиції по відношенні до інших високотехнологічних засобів комунікації. Але, на мою думку, в цьому немає нічого поганого. Електронні книжки, які можна знайти в Інтернеті, значно полегшують і прискорюють доступ до потрібної людині інформації. А прихильників читання традиційних книжок завжди буде багато, адже спілкування з друкованою книгою викликає особливе відчуття, ніби спілкуєшся з живою людиною.
о система словесного выражения мыслей, знаний, представлений о мире, служащая средством общения людей. Речь – это говорить, выражать, передавать что-либо словами – устно или письменно. Ежедневно мы получаем информацию посредством написанных где-либо слов – читаем книги, газеты и журналы, тексты на дисплее, объявления, вывески, рекламу и т. д. Гораздо чаще мы пользуемся устной речью – когда слушаем кого-либо или когда говорим сами. Это наш звучащий язык. Каждый человек начинает учиться понимать и произносить слова значительно раньше, чем ходить, и с речью не расстается на протяжении всей своей жизни. Для людей это обычное дело – говорить, разговаривать. Так же естественно, как совершать движения, смеяться, петь… Мы и не задумываемся над тем, каким бесценным богатством владеем. Землю населяют разные живые существа, от мельчайших до таких великанов, как слоны и киты. Но только человек обладает даром слова.
Слова состоят из звуков. Сами по себе звуки ничего не обозначают. Произнесите звуки [о], [м], [д]. Никто ничего не поймет. Но достаточно эти же звуки произнести в другом порядке – [д], [о], [м], как всякий (говорящий по-русски) поймет, что вы сообщаете о строении, в котором живут люди. Почему так происходит? Много тысяч лет назад звуки, произносимые древними людьми, постепенно становились звуками речи – складывались в определенном порядке, в слова, приобретая определенное значение, называя какой-либо предмет или процесс, какое-то свойство.
Каждый звук в слове занимает свое место. Например, в слове кот на первом месте звук [к], на втором – [о], на третьем – [т]. Если мы изменим порядок звуков (ток, кто), заменим хотя бы один из звуков (бот, кол) или исключим (от, ко), или прибавим (скот), то вместо первоначального слова будем иметь совершенно новые слова (или ничего не получится, кроме набора звуков). Вот почему очень важно правильно произносить, а также правильно, грамотно писать слова.
Нужно помнить и о том, что в каждом языке какое-либо понятие обозначается «своим» словом, состоящим из других звуков сравнительно с русским языком. Получается, что понятие одно, а слова разные. Так возникает разнообразие языков. я хз правелно нет(
Варіант 1
Нам важко навіть уявити світ, в якому немає книги. До неї ми звикли з самого дитинства, вона розкривала перед нами дивовижні таємниці життя та давала корисні поради у важку хвилину, вчила нас розуміти самих себе.
Найважливіше призначення книги – зберігати знання, накопичені віками, і передати їх наступним поколінням. Завдяки цьому став можливий стрімкий прогрес людства в останні століття в галузі науки. Більшість наукових відкриттів робиться на основі раніше накопиченої й систематизованої інформації, результатах дослідів з усіх куточків світу. Знання, що ми отримуємо їх із книг, дозволяють нам рухатися вперед, не витрачаючи час на відкриття того, що вже комусь відомо. Книзі ми завдячуємо тим, що й сьогодні можемо насолоджуватися шедеврами давньої літератури. Як влучно пише І. Франко:
Книги - морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Спілкування з книгою допомагає людині розвиватися та вдосконалюватися. Адже для того, щоб зрозуміти зміст, який автор прагне донести до читача, треба читати вдумливо, уважно, підключати свій власний досвід, вміти аналізувати інформацію. І якщо читачеві це вдається, то перед ним розкривається цілий світ цікавих подій, глибоких душевних переживань, інтелектуальних відкриттів.
У всі часи до книги ставилися як до святині. Колись, ще до винайдення технології друку, книги переписувалися вручну, а їхні обкладинки оздоблювалися позолотою і дорогоцінним камінням. Книгою книг по праву вважається Біблія – давня і вічна скарбниця людської мудрості на всі випадки життя, що дійшла до нас крізь непросту історію двох тисячоліть. Викладені в ній принципи життя актуальні й сьогодні.
Книга, написана багато століть назад, допомагає нам пізнати світогляд і мислення наших далеких предків, розкриваючи тим самим секрети людської сутності. Завдяки книгам ми можемо прослідкувати еволюцію світогляду людини, суспільного устрою, етичних норм. Книги зберігають всю відому історію нашого існування на Землі.
Сьогодні книга дещо втрачає свої позиції по відношенні до інших високотехнологічних засобів комунікації. Але, на мою думку, в цьому немає нічого поганого. Електронні книжки, які можна знайти в Інтернеті, значно полегшують і прискорюють доступ до потрібної людині інформації. А прихильників читання традиційних книжок завжди буде багато, адже спілкування з друкованою книгою викликає особливе відчуття, ніби спілкуєшся з живою людиною.