« Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний» (про зовнішній вигляд)
«Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.» (про те, що він робив, коли вже тяжко захворів та не міг зводити будинок, це характеризує його, як хорошу людину — він нічого не руйнував, навпроти, будував)
« Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, понуривши голову.
...
Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла.» (про самогубство Фрідріха через хворобу, можливо, через розуміння, що йому просто вже ніколи не побачити дому, що він помре раніше від тяжкого недугу)
«...коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок» (виходить, він не ненавидів дітей, напроти, товаришував з ними, поводився приязно)
« У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу» (У Фрідріха була сім‘я — дочки, можливо, дружина)
«Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.» (Він любив своїх дівчаток та зберіг їх фотокарточку»
«Ми любили ціляти в нього грудками»
«...що ми не могли його не дражнити»
« А коли німців повели у барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці» (про лихе ставлення дітей до Фрідріха, якусь їх жорсткость до нього).
«Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»
««Суєта суєт» — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були»
«У нього дуже порядний батько, а дід… був неабиякою людиною, дні і ночі сидів над книгами, дарма що сліпий, і вивчав Тору»
«Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно»
«Головне — людина, тобто щоб людина була людиною»
«Дурниці… їсти, хіба це головне? Багатій не їсть червінців, а бідняк не їсть камінців»
«Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати, щоб заробити на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі багатії, мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’їдатися смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами? Хіба я не така ж людина, як вони?»
«Що це за балачки: вони дали одне одному слово, що поберуться?»
«Ось послухайте, як Тев’є викручується зі скрутного становища»
Цитатна характеристика Фрідріха:
« Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний» (про зовнішній вигляд)
«Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.» (про те, що він робив, коли вже тяжко захворів та не міг зводити будинок, це характеризує його, як хорошу людину — він нічого не руйнував, навпроти, будував)
« Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, понуривши голову.
...
Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла.» (про самогубство Фрідріха через хворобу, можливо, через розуміння, що йому просто вже ніколи не побачити дому, що він помре раніше від тяжкого недугу)
«...коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок» (виходить, він не ненавидів дітей, напроти, товаришував з ними, поводився приязно)
« У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу» (У Фрідріха була сім‘я — дочки, можливо, дружина)
«Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.» (Він любив своїх дівчаток та зберіг їх фотокарточку»
«Ми любили ціляти в нього грудками»
«...що ми не могли його не дражнити»
« А коли німців повели у барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці» (про лихе ставлення дітей до Фрідріха, якусь їх жорсткость до нього).
Відповідь:Цитатна характеристика Тев’є
«Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»
««Суєта суєт» — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були»
«У нього дуже порядний батько, а дід… був неабиякою людиною, дні і ночі сидів над книгами, дарма що сліпий, і вивчав Тору»
«Гроші, братику, треба… заробити кривавим потом, мозолі натерти!»
«Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно»
«Головне — людина, тобто щоб людина була людиною»
«Дурниці… їсти, хіба це головне? Багатій не їсть червінців, а бідняк не їсть камінців»
«Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати, щоб заробити на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі багатії, мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’їдатися смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами? Хіба я не така ж людина, як вони?»
«Що це за балачки: вони дали одне одному слово, що поберуться?»
«Ось послухайте, як Тев’є викручується зі скрутного становища»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tev-ye-molochnik-harakteristika-geroyiv