13. Хто з Героїв твору вдавав з себе впливову особу при королівському дворі: а) Дорант; б) Журден; в) Дорімена?
14. Кого хотів таємно прийняти в своєму домі пан Журден:
а) Ніколь; б) Дульсінею; в) Дорімену?
15. Ім'я дочки Журденів:
а) Люсіль; б) Ніколь; в) Ліза?
16. Хто, на думку одного з героїв, "до всього повинен ставитися спокійно, сприймати речі просто":
а) філософ; б) музикант; в) танцюрист?
17. Хто запитав Журдена: "Чи не задумав часом людей посмішити, що вбрався, наче городнє опудало":
а) син; б) дочка; в) дружина?
18. Ким Журден, на думку дружини, "так захопився, що й розум втратив":
а) маркізою; б) графом; в) княгинею?
19. Чиєму "марнотратству" хотіла "покласти край" Дорімена:
а) пана Журдена; б) графа Доранта; в) своєму?
20. Хто з героїв був переодягнений турком:
а) Журден; б) дорант; в) Клеонт?
21. Кого "хай бере, хто хоче":
а) маркізу Дорімену; б) пані Журден; в) пана Журдена?
22. Комедія закінчується весіллям …
а) двох; б) трьох; в) чотирьох пар.
23. На основі п'єси "Міщанин-шляхтич" був створений сюжет …
а) "Мартина Борулі" І.Карпенка-Карого;
б) "Глитай, або ж Павук" М.Кропивницького;
в) "Камінний господар" Л.Українки.
24. О.Грибоєдов, М.Кропивницький, Л.Українка використали сюжети комедій Мольєра …
а) "Міщанин-шляхтич", "Скупий", "Лікар мимоволі";
б) "Мізантроп", "Тартюф", "Дон Жуан";
в) "Кумедні манірниці", "Жорж Дандей", "Хворий, та й годі!"?
характеристика братів – «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»; – «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору…»; – «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим до тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках»
Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»; – «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней». – «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками». Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнювальне значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захистити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсненим. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що людина — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог