1. Про що мріяв Жульєн Сорель? 2. Як складися взаємини Жульєна з родиною. Як він себе почуває серед
рідних?
3. Навіщо Жульєн домагався кохання пані де Реналь?
4. Чому Жульєн вирішує стати священиком?
5. Яким був і яким хотів здаватись Жульєн, навчаючись у семінарії?
6. Як ставився до Жульєна абат Пірар?
7. Наведіть приклади ставлення Жульєна Сореля до Наполеона.
8. Як Сорель потрапив до маркіза де Ла-Моля?
9. Що відкрилося Жульєну у паризькому суспільстві?
10. Чого більше в коханні Жульєна до пані де Реналь - розрахунку чи
щирості?
11. Про що мріяв Жульєн, домагаючись кохання Матильди?
12. Що приваблює Жульєна в Матильді де Ла-Моль?
13. Що зруйнувало блискучі плани Жульєна?
14. Що зрозумів Жульєн після побачення з пані де Реналь?
15. На які етапи можна поділити життєвий шлях Жульєна Сореля?
16. Чи міг Жульєн Сорель врятувати собі життя під час суду?
17. Що перемагає в останній фазі Жульєна під час суду: «природа» чи
«цивілізація» ?
18. Як ви гадаєте, життєві сходинки, якими рухався Жульєн, були шляхом
угору чи вниз? Поясніть.
19. Чому італійська тематика займає суттєве місце в творчості письменника?
20. Які сторінки роману «Червоне та чорне» склали на вас найбільше
враження, а які виявились нецікавими? Чому?
Вот и пришла весна. Солнце начинает появляться на небе все чаще, небо делается более ярким, густо-синим, вовсю тает снег и бегут ручьи. Земля еще холодная, слишком сырая и голая, а через остатки снега пробиваются самые первые цветы, которые так и называют: подснежники.
Весна пришла! В лесу начинается оживление: просыпаются от зимней спячки звери, возвращаются после зимовки птицы. Все заняты парованием и обустройством уютных гнездышек и норок, все готовятся к выведению потомства, для этого нужны надежные дома.
Наступление весны - это пробуждение природы, начало активной жизни природы. Быстро набухают и лопаются почки, из которых появляются нежно-зеленые листочки, а затем они растут с невообразимой скоростью. За неделю деревья полностью покрывается листвой, которая нежно шуршит на весеннем ветерке. Всюду чувствуется жизнь.
Быстротечность жизни, в том числе и своей, ощущается в этом стихотворении, хотя напрямую об этом и не говорится. И особо заставляет задуматься последняя строфа стихотворения, в которой появляется глагол "грызть", который дает нам понять, что не все в жизни Цветаевой было так просто:
Мне и доныне
хочется грызть
жаркой рябины
горькую кисть.