Серед запропонованих вибрати формули альдегідів та назвати їх: а) СН3 – СН2 – ОН; б) СН3 – СН2 – СОН; в) СН2 – СН2; г) СН2 = СН – СОН
2. Вказати формулу гліцерину :
а) СН2 – СН – СН2; б) СН3 – СН2 – СН2 – ОН; в) СН3 – СН2 – СООН.
׀ ׀ ׀
ОН ОН ОН
3. Формула якої речовини зображена : СН3 – СН2 – СООН
а) пропаналю; б) пропанолу; в) пропанової кислоти?
4. За агрегатним станом пальмітинова кислота:
а) газ; б) рідина; в) тверда речовина.
5. Яка кислота надає неприємного запаху та смаку зіпсованому вершковому маслу:
а) бутанова; б) метанова; в) стеаринова ?
6. Написати формули лимонної кислоти та етилового спирту і вказати їх значення.
7. З якими речовинами може реагувати метиловий спирт:
а) кисень; б) кальцію оксид; в) натрій; г) бутанова кислота.
Написати відповідні рівняння реакцій.
8. Якісна реакція на багатоатомні спирти взаємодія з:
а) Ag2O; б) NaOH; в) Cu(OH)2. Написати рівняння реакцій.
9. Здійснити перетворення:
етилен → етанол → етаналь → етанол → етилат калію;
пропан → пропен → пропанол → пропаналь → пропанова кислота → сіль пропанової кислоти;
метан → хлорметан → метанол → метаналь → метанова кислота → метилбутаноат.
10. Напишіть рівняння реакцій за наведеними схемами. Внаслідок якої з них утвориться пропанова кислота?
а) СН3 − СН2 − СОН + Аg2О →
б) СН2 = СН – СН3 + Н2О →
11. Внаслідок гідратації етилену утворилось 150 г етилового спирту. Скільки літрів етилену було використано?
12. Скільки моль оцтової кислоти утвориться внаслідок окиснення 20 г оцтового альдегіду купрум гідроксидом?
Важнейшими общими химическими свойствами ароматических углеводородов являются их склонность к реакциям замещения и большая прочность бензольного ядра.
Гомологи бензола имеют в своей молекуле бензольное ядро и боковую цепь, например в углеводороде С6Н5-С2Н5 группа С6Н5 – бензольное ядро, а С2Н5 – боковая цепь. Свойства бензольного ядра в молекулах гомологов бензола приближаются к свойствам самого бензола. Свойства боковых цепей, являющихся остатками углеводородов жирного ряда, приближаются к свойствам жирных углеводородов.
Физические свойства
Ароматические углеводороды представляют собой жидкости или твердые тела с характерным запахом. Углеводороды, имеющие в молекулах не более одного бензольного кольца, легче воды. В воде ароматические углеводороды растворимы мало.
Для ИК-спектров ароматических углеводородов характерны в первую очередь три области:
1) около 3000 см-1, обусловленная валентными колебаниями С—Н;
2) область 1600–1500 см-1, связанная со скелетными колебаниями ароматических углерод-углеродных связей и значительно варьирующая по положению пиков в зависимости от строения;
3) область ниже 900 см-1, относящаяся к деформационным колебаниям С—Н ароматического кольца.
в 250 г CuSO4*5H2O содержится 160 г CuSO4
в 20 г //////// х г
х= 12,8 г
m(p-pa CuSO4) = 340 г + 20 г = 360 г
ω(CuSO4) = 12.8 г/360 г = 0,03556 = 3,556%
V(p-pa CuSO4) = 360 г/1,05 г/мл = 342,857 мл = 0,342857 л
n(CuSO4)=12.8 г/160 г/моль = 0,08 моль
См= n(CuSO4)/V(p-pa CuSO4) = 0,08 моль/0,342857 л = 0,233 моль/л
Находим эквивалентную массу CuSO4, исходя из обменной реакции с избітком NaOH (CuSO4+2NaOH=Cu(OH)2+Na2SO4)
Э(CuSO4) = 160 г/моль/2 = 80 г/моль
Находим нормальную концентрацию:
Сн=N=(12,8 г*1000)/(80 г/моль*342,857 мл)=0,467 моль/л
Находим титр медного купороса
T(CuSO4)=N*Э/1000 = 0,467*80/1000=0,0373 г/мл