Сіль алюміній хлорид (AlCl3) – біла кристалічна речовина, добре розчинена у воді, має tпл=192,6°С розплавленому стані та розчині проводить електричний струм. Який тип кристалічної ґратки у речовині?

Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та

“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для

теорії і практики металургійного виробництва .

Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-

лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-

модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-

ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-

вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-

вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від

їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.

У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,

розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-

нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-

стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також

приклади використання певних законів для окремих операцій

металургійного виробництва .

Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють

собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -

ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і

використовувати відомі для них закономірності для реальних

систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”

містить відомості про загальні закономірності щодо фазових

рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-

темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння

процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-

лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-

значення температур фазових перетворень сплавів, кількості

фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-

сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-

ду та відомої загальної маси.

Необхідність видання такого посібника обумовлена браком

підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-

20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-

дані українською мовою. При складанні посібника були вико-

ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-

фій, довідників .

Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні

положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-

чного застосування у металургійному виробництві.

алканы и циклоалканы.

Углеводоро́ды — органические соединения, состоящие из атомов углерода и водорода[1]. Углеводороды служат фундаментальной основой органической химии — молекулы любых других органических соединений рассматривают как их производные.

Поскольку углерод (C) в возбуждённом состоянии имеет четыре валентных электрона, а водород (H) — один, в соответствии с правилом октета молекула простейшего насыщенного углеводорода — CH4 (метан). При систематизации углеводородов принимают во внимание строение углеродного скелета и тип связей, соединяющих атомы углерода. В зависимости от строения углеродного скелета, углеводороды подразделяют на ациклические и карбоциклические. В зависимости от кратности углерод-углеродных связей, углеводороды подразделяют на предельные (алканы) и непредельные (алкены, алкины, диены). Циклические углеводороды разделяют на: алициклические и ароматические.

Большинство углеводородов в природе Земли встречаются в сырой нефти[2][3].