У неорганічній хімії важливу роль відіграють хімічні реакції. Найважливішими з них є Кислотно-основні реакції та Окисно-відновні реакції. Як правило ці реакції є рівноважними та з високою ентальпією. Через це хімічні реакції у неорганічній хімії є дуже швидкими і з високим виходом продуктів реакції. На противагу, хімічні реакції у органічній хімії є часто повільними і не завжди з високим виходом продуктів реакції.
У процесі окисно-відновної реакції відновник віддає електрони, тобто окиснюється; окисник приєднує електрони, тобто відновлюється. Причому будь-яка окисно-відновна реакція є єдність двох протилежних перетворень — окиснення та відновлення, що відбуваються одночасно та без відриву одне від одного. Типовими і найпростішими окисно-відновними реакціями є утворення сполук з окремих елементів: наприклад утворення води з кисню і водню, чи корозія металів коли, наприклад, Ферум реагує з киснем з утворенням оксидів.
У кислотно-основних реакціях відбувається перенесення протону. Кислота передає основі протон. При цих реакціях в основному утворюється вода і сіль. Наприклад:
Хлоридна кислота + Гідроксид натрію реагують у водному розчині з утворенням Хлориду натрію та води.
Такі реакції протікають також швидко і легко контролюються за до індикатора, що дозволяє використовувати їх у аналітичній хімії.
Утворення нерозчинних чи газоподібних продуктів реакції є їх важливою рушійною силою. При цьому ці продукти залишають зону реакції і при цьому зрушують рівновагу у сторону утворення цих продуктів так, що реакція протікає до кінця. Так наприклад при реакції розчинів хлориду барію та сульфату натрію, утворюється важкорозчинний сульфат барію. При його відфільтруванні у розчині, що залишився не знаходять більше йонів барію.
Реакції такого типу відіграють також важливу роль у аналітичній хімії. Різномнітні неорганічні сполуки можуть при високих температурах розкладатися з виділенням газів. Так при нагріванні карбонат кальцію, не плавлячись, розкладається з утворенням оксиду кальцію і діоксиду вуглецю:
Переведу лучше примерами. Возьмём Na2(маленькая)S. Сначала нужно посчитать вещество ( что-то Типо ионная связь). Нам учитель объяснял это с точек. Так просто проще вам определить валентность. У Na 1 атом (так как он находиться в 1 группе ( число точек зависит от того, в какой группе стоит элемент)) поэтому над ним будет стоять одна точка. (Допустим это будет выглядеть так Na.) Так как у нас 2 Na то будет Na.+Na. Дальше у нас идёт S (сера). Она находиться в 6 группе поэтому у неё будет 6 точек- S::.. У нас вокруг серы должно быть 8 точек. Но у нас их 6. Поэтому чтобы сделать 8 точек, мы должны перенести от Натрия к сере точки. То-есть от 1-ого натрия мы переносим точку сере ( там где одна точка); а от 2-ого натрия к другой точке. И у нас получается вот такая формула Na+(ставиться как квадрат числа)2(ставиться в нижнем правом углу (маленькой))[::S::]2(сверху как квадрат числа). Почему у серы ставиться 2 сверху? Потому что мы пишем такое число, сколько было единичных точек -. : двоичные точки(это я так их называю)) Ну а теперь и сам твой вопрос. Напиши на одной строчке S и как в транскрипции буквы ю поставь 2 чёрточки чуть наверх и чуть вниз. Сверху и снизу напиши Na. Объясняю почему. Потому что у нас S- неметалл, то-есть самый большой в этой формуле. А к нему мы присоединяем Na. Ну и сама валентность. Смотри. У нас от слова S идёт 2 чёрточки. То-есть валентность серы равна II. А от натрия 1 ( если у тебя 2одинаковых значения, которые отходят от одного и того же элемента, то тогда смотри только на один элемент). Получается что в(S)=II. в(Na)=I
У неорганічній хімії важливу роль відіграють хімічні реакції. Найважливішими з них є Кислотно-основні реакції та Окисно-відновні реакції. Як правило ці реакції є рівноважними та з високою ентальпією. Через це хімічні реакції у неорганічній хімії є дуже швидкими і з високим виходом продуктів реакції. На противагу, хімічні реакції у органічній хімії є часто повільними і не завжди з високим виходом продуктів реакції.
У процесі окисно-відновної реакції відновник віддає електрони, тобто окиснюється; окисник приєднує електрони, тобто відновлюється. Причому будь-яка окисно-відновна реакція є єдність двох протилежних перетворень — окиснення та відновлення, що відбуваються одночасно та без відриву одне від одного. Типовими і найпростішими окисно-відновними реакціями є утворення сполук з окремих елементів: наприклад утворення води з кисню і водню, чи корозія металів коли, наприклад, Ферум реагує з киснем з утворенням оксидів.
У кислотно-основних реакціях відбувається перенесення протону. Кислота передає основі протон. При цих реакціях в основному утворюється вода і сіль. Наприклад:
{\displaystyle \mathrm {H_{3}O_{(aq)}^{+}+Cl_{(aq)}^{-}+Na_{(aq)}^{+}+OH_{(aq)}^{-}\longrightarrow \ Na_{(aq)}^{+}+Cl_{(aq)}^{-}+2\ H_{2}O} }{\displaystyle \mathrm {H_{3}O_{(aq)}^{+}+Cl_{(aq)}^{-}+Na_{(aq)}^{+}+OH_{(aq)}^{-}\longrightarrow \ Na_{(aq)}^{+}+Cl_{(aq)}^{-}+2\ H_{2}O} }
Хлоридна кислота + Гідроксид натрію реагують у водному розчині з утворенням Хлориду натрію та води.
Такі реакції протікають також швидко і легко контролюються за до індикатора, що дозволяє використовувати їх у аналітичній хімії.
Утворення нерозчинних чи газоподібних продуктів реакції є їх важливою рушійною силою. При цьому ці продукти залишають зону реакції і при цьому зрушують рівновагу у сторону утворення цих продуктів так, що реакція протікає до кінця. Так наприклад при реакції розчинів хлориду барію та сульфату натрію, утворюється важкорозчинний сульфат барію. При його відфільтруванні у розчині, що залишився не знаходять більше йонів барію.
{\displaystyle \mathrm {BaCl_{2}+Na_{2}SO_{4}\longrightarrow BaSO_{4}+2\ NaCl} }{\displaystyle \mathrm {BaCl_{2}+Na_{2}SO_{4}\longrightarrow BaSO_{4}+2\ NaCl} }
Реакції такого типу відіграють також важливу роль у аналітичній хімії. Різномнітні неорганічні сполуки можуть при високих температурах розкладатися з виділенням газів. Так при нагріванні карбонат кальцію, не плавлячись, розкладається з утворенням оксиду кальцію і діоксиду вуглецю:
{\displaystyle \mathrm {CaCO_{3}\longrightarrow CaO+CO_{2}} }{\displaystyle \mathrm {CaCO_{3}\longrightarrow CaO+CO_{2}} }↑
: двоичные точки(это я так их называю))
Ну а теперь и сам твой вопрос. Напиши на одной строчке S и как в транскрипции буквы ю поставь 2 чёрточки чуть наверх и чуть вниз. Сверху и снизу напиши Na. Объясняю почему. Потому что у нас S- неметалл, то-есть самый большой в этой формуле. А к нему мы присоединяем Na. Ну и сама валентность.
Смотри. У нас от слова S идёт 2 чёрточки. То-есть валентность серы равна II. А от натрия 1 ( если у тебя 2одинаковых значения, которые отходят от одного и того же элемента, то тогда смотри только на один элемент). Получается что в(S)=II. в(Na)=I