Рекордсменом серед "мисливців" за хімічними елементами можна вважати шведського хіміка К.Шеєле — він виявив і довів існування 6-ти хімічних елементів: фтору, хлору, марганцю, молібдену, барію, вольфраму. До досягнень у знахідках хімічних елементів цього вченого можна додати ще й сьомий елемент-кисень, але честь відкриття якого він офіційно ділить з англійським вченим Дж. Прістлі. Друге місце у відкритті нових елементів належить в. Рамзаю — англійському або, точніше, шотландському вченому: їм відкриті аргон, гелій, криптон, Неон, ксенон
У 1985 році група американських і англійських дослідників відкрили молекулярні сполуки з вуглецю, які сильно нагадують своєю формою футбольний м'яч. На честь нього і хотіли назвати відкриття, проте вчені не домовилися, який термін використовувати — football або soccer (термін футболу в США). У підсумку з'єднання назвали фуллеренами на честь архітектора Фуллера, який придумав геодезичний купол, складений з тетраедрів.Йод відкрив в 1811 французький хімік б. Куртуа. Існує така версія відкриття йоду. Відповідно до неї, винуватцем відкриття Куртуа був улюблений кіт: він лежав на плечі хіміка, коли той працював в лабораторії. Бажаючи розважитися, кіт стрибнув на стіл і зіштовхнув на підлогу судини, які стояли поруч. В одному з них знаходився спиртовий розчин золи морських водоростей, а в іншому — сірчана кислота. Після змішання рідин з'явилася хмара синьо-фіолетового пара, було не чим іншим як йодом.
ответ:Кейбір бейорганикалық қышқылдар: фосфор (Н3Р04), кремний (H2SiO3), бор (Н3В03) және көптеген органикалық қышқылдар қатты заттар болып келеді. Күкіртті сутек (H2S) және галогенді сутек (НГ) қышқылдары - газдар. Қышқылдарды суда еріткенде түссіз ерітінділер түзеді, олар иондарға ыдырайды (диссоциацияланады).
Қышқылдардың диссоциациясы:
HCl→H++Cl-
HNO3→H++NO3-
Көп негізді қышқылдар сатылап диссоциацияланады.
Қышқылдан қанша ион сутек ерітіндіге бөлінсе, қышқыл қалдығының заряды сонша (теріс) зарядты болады.
H2SO4→H++HSO4-
HSO4-→H++SO42-
H2SO4→2H++SO42-
Бұл жолы барлық жағдайда Н+ (протон) бөлінгенін көреміз.
Диссоциациялану теңдеуінің екі жағындағы иондар зарядтарының шамалары өзара тең болуы керек.
HSO4-→H++SO42-
(-1 =+1+(-2))
Электролиттік диссоциация теориясы бойынша қышқылдар дегеніміз диссоциациялану нәтижесінде ерітіндіге сутек катиондарын бөлетін күрделі заттар.
Рекордсменом серед "мисливців" за хімічними елементами можна вважати шведського хіміка К.Шеєле — він виявив і довів існування 6-ти хімічних елементів: фтору, хлору, марганцю, молібдену, барію, вольфраму. До досягнень у знахідках хімічних елементів цього вченого можна додати ще й сьомий елемент-кисень, але честь відкриття якого він офіційно ділить з англійським вченим Дж. Прістлі. Друге місце у відкритті нових елементів належить в. Рамзаю — англійському або, точніше, шотландському вченому: їм відкриті аргон, гелій, криптон, Неон, ксенон
У 1985 році група американських і англійських дослідників відкрили молекулярні сполуки з вуглецю, які сильно нагадують своєю формою футбольний м'яч. На честь нього і хотіли назвати відкриття, проте вчені не домовилися, який термін використовувати — football або soccer (термін футболу в США). У підсумку з'єднання назвали фуллеренами на честь архітектора Фуллера, який придумав геодезичний купол, складений з тетраедрів.Йод відкрив в 1811 французький хімік б. Куртуа. Існує така версія відкриття йоду. Відповідно до неї, винуватцем відкриття Куртуа був улюблений кіт: він лежав на плечі хіміка, коли той працював в лабораторії. Бажаючи розважитися, кіт стрибнув на стіл і зіштовхнув на підлогу судини, які стояли поруч. В одному з них знаходився спиртовий розчин золи морських водоростей, а в іншому — сірчана кислота. Після змішання рідин з'явилася хмара синьо-фіолетового пара, було не чим іншим як йодом.
ответ:Кейбір бейорганикалық қышқылдар: фосфор (Н3Р04), кремний (H2SiO3), бор (Н3В03) және көптеген органикалық қышқылдар қатты заттар болып келеді. Күкіртті сутек (H2S) және галогенді сутек (НГ) қышқылдары - газдар. Қышқылдарды суда еріткенде түссіз ерітінділер түзеді, олар иондарға ыдырайды (диссоциацияланады).
Қышқылдардың диссоциациясы:
HCl→H++Cl-
HNO3→H++NO3-
Көп негізді қышқылдар сатылап диссоциацияланады.
Қышқылдан қанша ион сутек ерітіндіге бөлінсе, қышқыл қалдығының заряды сонша (теріс) зарядты болады.
H2SO4→H++HSO4-
HSO4-→H++SO42-
H2SO4→2H++SO42-
Бұл жолы барлық жағдайда Н+ (протон) бөлінгенін көреміз.
Диссоциациялану теңдеуінің екі жағындағы иондар зарядтарының шамалары өзара тең болуы керек.
HSO4-→H++SO42-
(-1 =+1+(-2))
Электролиттік диссоциация теориясы бойынша қышқылдар дегеніміз диссоциациялану нәтижесінде ерітіндіге сутек катиондарын бөлетін күрделі заттар.