Установите соответствие между событиями и участниками этих событий:
1.Чингисхан (Тимучин) а. Воевода города Владимира (три дня оборонял город)
2. Батый б. Основатель Монгольской империи
3. Мстислав Удалой в. Рязанский боярин, оказавший сопротивление монголам
4. Евпатий Коловрат г. Внук Чингисхана, возглавивший походы на Русь
5. Филипп Нянька д. Галицкий князь, первым выступил против монголов на р Калке
6. Пётр Ослядюкович е. Воевода Владимиро-Суздальского княжества ( 5 дней
Сдерживал врага)
Вищим органом влади давньослов'янського родоплемінного союзу виступали загальні збори, які розв'язували всі нагальні проблеми господарського й політичного життя, питання війни та миру.
Пояснення:Слов'яни спочатку об'єднувались у родові, а згодом у територіальні союзи, які базувалися на кровній спорідненості. Наступний етап об'єднального процесу пов'язаний з виникненням політичних союзів на основі родоплемінних утворень.
Давньослов'янські племінні союзи мали "мирний" ("оборонний") характер. Особливістю такого об'єднання, як суспільно-політичної організації, побудованої на кревній спорідненості, була наявність притаманних даному суспільному ладу певних правових ознак: кровної помсти, кругової поруки, колективної опіки, майнової спільності, своєрідного спадкового права тощо. Вищим органом влади давньослов'янського родоплемінного союзу виступали загальні збори, які розв'язували всі нагальні проблеми господарського й політичного життя, питання війни та миру.
Як писав Прокопій Кесарійський, "народ цей не управляється однією людиною і здавна живе у народовладді. Тому все, що для них корисно або шкідливо, вони спільно обговорюють". Інакше кажучи, слов'яни ще не знали авторитарних методів і жили за принципами самоврядування, вирішуючи всі проблеми шляхом обговорення їх на загальних зборах, або вічах. У слов'ян, за Маврикієм, "немає загальної влади, вони весь час ворогують один з одним, що ухвалять одні, не наважуються робити інші, і жоден з них не хоче підкорятися іншому".
Родову общину, як правило, очолювала найавторитетніша людина, котра разом з представниками інших сімей, керувала справами роду, здійснювала судочинство, організовувала відсіч ворогу. Називали такого родового лідера по-різному - старостою, старшиною або жупаном.
Родоплемінними союзами керувала рада старшин, які частково розв'язували питання самі або передавали їх на загальні збори. Для протидії зовнішнім ворогам кілька родових союзів об'єднувалися в територіальний. Унаслідок добросусідських стосунків у окремих родів виникали спільні військові, адміністративні, господарські, правничі органи.
Реформы проводились в интересах господствующего класса дворян и лишь немного правительство шло на уступки буржуазии.
Самая важная реформа была военная: введён новый порядок военного набора, рекруты должны были служить пожизненно, увеличена численность армии и офицеров, основана Военная академия.
Финансовая и экономическая: введён всеобщий подоходный налог и для дворян, и для церкви; уничтожены многие внутренние торговые пошлины; пошлины, которыми облагалась внешняя торговля, были увеличены; принцип меркантилизма (высокие пошлины на импортные промышленные товары и низкие - на импортное сырьё); освобождение новых промышленных предприятий от уплаты налогов на срок до 10 лет.
Реформа образования: светское низшее и среднее общее образование; университет в Вене был реорганизован и получил светский характер; созданы технические и ремесленные школы; Горная академия; Торговая академия; специальные технические и сельскохозяйственные училища; принудительное введение немецкого языка в качестве единого государственного языка.
Судебная реформа: судебные функции были объявлены исключительной прерогативой государства; были разработаны новые уголовный и гражданский кодексы; отменены судебные пытки; ограничено применение смертной казни.
Религиозная реформа: закрыты монастыри; проведена частичная секуляризация церковных земель; иезуиты изгнаны из австрийских владений; протестантские общины получили свободу религиозного культа; использование церковью своих доходов было поставлено под контроль чиновников.