Термины: битва народов и континентальная блокада

У 305 р. Діоклетіан, посилаючись на втому та свій похилий вік, зрікся влади. Розпочаласяборотьба за імператорський престол, і перемогу здобув Константин, який був при владі впродовж 306–337 рр.
Новий імператор продовжив реформи Діоклетіна. Зберігся поділ імперії на чотири частини, які тепер називали префектурами. На їх чолі стояли префекти, які мали тільки цивільну владу. Знецінені срібні гроші Константин замінив золотою монетою. Щоб поліпшити контроль за сплатою податків, він видав укази, за якими колонам заборонялося переходити з одного маєтку в інший, мешканцям міст – залишати місця свого постійного проживання, а ремісникам – змінювати професію.
Константин управляв імперією деспотично, жорстоко розправлявся з усіма, хто ставав йому на заваді. Так, за його наказом вбили багато його близьких друзів, а також сина і дружину.
На місці грецької колонії Візантій Константин наказав збудувати нову столицю. Її було названо за ім’ям імператора Константинополем (сучасне місто Стамбул

Лжедмитрий 2 остановился в местечке Тушино откуда и получил свое прозвище Тушинкий вор. Он был послушной марионеткой в руках польских шляхтичей. 21 месяц он безуспешно осаждал Москву. Россия попросила у шведов в борьбе с Лжедмитрием. Речь посполитая состоявшая в войне со швецией объявила войну России. Польский король приказал всем шляхтичам покинуть тУШИНО и идти под Смоленск. Тушинский лагерь рассыпался, самозванец больше не нужен был полякам, перешедшим к откурытой интервенции. Лжедмитрий 2 бежал в Калугу где вскоре был убит.