Таблица. Основные направления внешней политики России в ХVI в.
дата /событие/результат
Литовско-Балтийское направление
1500-1503/ русско-литовская война
1507-1508/ решение сейма о начале русско-литовской войны
1512-1522/ новое столкновение России и Литвы
1501-1503/ русско-ливонская война
Отношения со Священной Римской империей
1514/ заключение договора о «любви, братстве и дружбе» с императором Священной Рим империи, Максимилианом I
Юго-Восточное направление
1521 /набеги крымского хана Мухаммед-Гирея
1506/ бои под Казанью
1524/ осада Казани
1530/ взятие острога, осада снята марийцами и чувашами
1532/ установление торговых и дипломатических связей с Бабуром, основателем империи Великих Монголов Татарская знать приняла ставленника Еналея, установление мирных отношений с Казанским ханством.
Объяснение:
Україна внаслідок геополітичного положення на карті Євразії, регіонально належачи до різних природно-географічних обширів (перехрестя Заходу і Сходу), опинилася у сфері впливу одразу трьох великих культурно-історичних центрів. Наша країна стала точкою безпосереднього дотику західноєвропейського, балканського та азіатського світів. Українська народність формувалась на основі об’єднання різних східнослов’янських племен та їхньої інтеграції з прийшлими народами. Для українського менталітету характерні сумовиті та елегійні настрої, що іноді несподівано поєднуються зі своєрідним гумором і дошкульною іронією. Поміж українців завжди цінувались стриманість, зваженість, реалістичний погляд на життя. Три століття Україна існувала в умовах польської та литовської державності, зберігала традиційну східновізантійську обрядовість, релігійну культуру, національну ідентичність українського народу. Звичаї, традиції, обряди, які супроводжують людей упродовж життя, об’єднують їх в один народ – націю. Взаємини, світовідчуття впливають на культуру народу.
В Україні живуть представники 128 національностей та етнічних груп. Зокрема, росіяни, білоруси, євреї, кримські татари, молдовани, поляки, греки, угорці, румуни, чехи, словаки, болгари, гагаузи та інші. Уся історія і культура цих народів, духовне і матеріальне життя найтіснішим чином пов’язані з українською землею, її географічними умовами
Испа́нская колониза́ция Аме́рики (1492—1898, конки́ста[1] исп. La Conquista) началась с открытия испанским мореплавателем Христофором Колумбом первых островов Карибского моря в 1492 году, которые испанцы сначала посчитали частью Азии.
Наибольшая экспансия Испании в Южной Америке (XVIII век)
Всего к началу XVII века в Америку переехало около 200 тысяч человек, причём конкистадоры составляли лишь небольшую часть. Мексиканский историк Хосе Дурана писал: «Вполне понятно, что конкисту совершили немногие тысячи воинов, их было, может, тысяч десять». Аргентинский историк Руджьери Романо оценивает численность конкистадоров максимум в 4-5 тысяч человек[2].