ответ:Найславнішим українським боярином усієї нашої історії був Костянтин Костянтинович князь Острозький. Батько його, Костянтин Іванович, був славний і загальновідомий, але син значно перевищив батька своєю славою. Та і з усього роду Острозьких Костянтин Костянтинович був найславнішим оборонцем рідної православної церкви та української культури. Народився Костянтин на початку 1527 року в м. Турові. У Хрещенні названий був Василієм, але на честь його славного батька, за звичаєм часу і за княжою традицією, йому дали й друге ім'я — Костянтин. Сучасники справедливо вважали його "некоронованим королем України". Костянтин Острозький зібрав у своїх руках величезне багатство, — йому належало 25 міст, 10 великих містечок та 670 сіл, це крім того, що князь поприписував до різних церков та монастирів. Найбільше цікавився князь Костянтин справами церковними та освітніми і віддав їм усе своє життя. Князь активно підтримував діяльність братств, а також рішуче виступав проти підпорядкування православної церкви католицькій. Бувши чоловіком досить заможним, князь Острозький мав нахил і до меценатства. Як православний, він не тільки щоразу виступав на захист віри свого народу, а й на свої кошти будував храми, допомагав монастирям. Відомо, наприклад, що саме він протягом тривалого часу фінансово підтримував Києво-Печерську Лавру. І заслуги його перед цим монастирем, та й узагалі перед православ'ям, було гідно поціновані. Князь Костянтин Острозький глибоко заглянув у життя свого народу, особливо в життя православного духовенства, і ясно побачив, що йому сильно бракує освіти. Він порівняв освітній стан свого духовенства зо станом його в Європі, і прийшов до висновку, що він конче мусить закладати школи, де мають навчатися кандидати на духовенство, а також наша інтелігенція. Намагаючись протидіяти поширенню чужих впливів, православні засновують свої освітні заклади. Так, у сфері освіти з'являється новий тип школи – греко –словяно -латинська, у навчальному процесі якої органічно поєднувалися давньоруська традиція й новітні надбання західноєвропейської думки. Першим освітнім закладом такого типу в українських землях стала Острозька академія, заснована князем. У своїх стінах вона зібрала цвіт тогочасної української та зарубіжної інтелектуальної еліти. Її викладачами були Г.Смотрицький, В.Суразький, Д.Наливайко, чужоземці – відомі вчені К.Казимирський, Я.Лятош, К.Лукаріс, який незабаром став патріархом константинопольським. Костянтин Острозький багато своїх сил і свого значення віддавав на оборону рідного українського народу й православної віри його. Час був надзвичайно тяжкий — католицтво всією своєю силою вдарило на український народ та на його віру. І Костянтин Острозький став найбільшим оборонцем і своєї нації, і своєї віри. За час князя Костянтина місто Остріг стало найвидатнішим культурним осередком, куди зверталися очі і всієї України, і всієї православної церкви. Князь Костянтин Острозький не в своїх коштів, щоб відкрити друкарню в м. Острозі. І ця друкарня у той страшний час, коли католицтво з новими уніатами, своїми ж відступниками православної віри, стали смертельно бити і українську націю, і її православну віру, випустила 25 високовартісних видань релігійних та релігійно-полемічних на оборону України та її віри. Серед цих видань була й Біблія 1581 року, яка принесла Україні та православній церкві віковічну славу серед усього слов'янського світу. Князь Костянтин Острозький усе своє життя був вірним сином України та православної церкви, був для них наймогутнішим і найревнішим оборонцем. Україна й православна церква поєднались для нього в одне ціле, і він віддавав їм свої сили та свої впливи. І треба сильно підкреслити, що це він робив у найтяжчі часи життя українського народу. Ще з молодих літ Костянтин Острозький будує по своїх маєтках православні церкви, й щедро їх обдаровує. У себе в м. Острозі він побудував гарну Свято-Троїцьку церкву. На своїх землях князь Костянтин мав 20 монастирів і більше 600 церков. Постійно дбав і про те, щоб усі ці церкви мали належне освічене духовенство. Князь Костянтин Острозький завжди й невпинно давав православним свою підтримку перед польським королем, по судах, по різних канцеляріях. Часто давав потребуючим матеріальну поміч.
Він навiчно залишиться як вiдомий i щедрий меценат, який обстоював iнтереси православ'я i дбав про розвиток культури й освiти в Українi. Поринаючи думками крізь багатовіковий р та час у долю і життя одного із тисяч славних синів України, вікопомного князя, осмислюючи його плідні справи і діяння на благо рідного народу і Вітчизни, відчувається його потужна і цілюща життєва наснага, велика творча енергія, природна міць, сила і європейське благородство, які в історії України, мабуть, що не мають аналогів.
ответ:В первой половине XVII в. усложнились взаимоотношения Речи Посполитой с южными соседками — Австрией и Молдавией. Также границы страны постоянно нарушали крымские татары, зависимые от Османской империи. Для защиты от набегов крымчаков и турок короли Речи Посполитой стали использовать украинских казаков. Историческая справка Казаки - свободные люди, происходившие от турок и славян. В XVI в. они стали отдельным сословием. Их отличали две особенности: православная вера и двуязычие. Сигизмунд I Старый приказал записать казаков в специальное войско (реестр) с центром в Запорожской Сечи для защиты страны. Из-за нехватки денег в государственной казне реестр постоянно распадался. Стефан Баторий в 1582 г. освободил казаков от налогов, подчинил их только королевской власти, позволил иметь собственный суд. С 1628 г. казаки стали избирать в Запорожской Сечи своего гетмана. В конце жизни король Владислав IV Ваза задумал план большой войны с Турцией. Важная роль в ней отводилась украинским казакам. Король обещал им дать отдельную территорию для казацкого государства и увеличить реестр до 20 тыс. человек. Против планов монарха выступили магнаты и зажиточная шляхта. На сейме 1646 г. шляхетские послы обвинили Владислава IV в намерении установить абсолютную монархию и стали угрожать ему рокошем. Король вынужден был отказаться от своих планов. Однако украинские казаки продолжали готовиться к войне, направленной уже не против Турции и Крымского ханства, а против польской шляхты, католического духовенства и евреев. В этом казаков поддержали широкие слои украинского населения, прежде всего крестьяне и мещане. Они были недовольны рас польского землевладения, увеличением феодальных повинностей, насаждением католичества. Уже в первой половине XVII в. Украину потрясли народные восстания. Они переросли в национально-освободительную казацко-крестьянскую войну под руководством Богдана Хмельницкого. Современные украинские историки называют эти события «освободительной войной украинского народа против польского господства». Историческая личность БОГДАН ХМЕЛЬНИЦКИЙ (1595-1657) происходил из мелкой православной шляхты. Образование получил в иезуитском коллегиуме во Львове. В 1647 г. был арестован за подготовку восстания против Польши. В 1648 г. бежал в Запорожскую Сечь, где был избран казацким гетманом. Уже в мае 1648 г. запорожские казаки при поддержке крымского хана нанесли поражение польским войскам на территории Украины в битвах возле Желтых Вод и под Корсунем.
ответ:Найславнішим українським боярином усієї нашої історії був Костянтин Костянтинович князь Острозький. Батько його, Костянтин Іванович, був славний і загальновідомий, але син значно перевищив батька своєю славою. Та і з усього роду Острозьких Костянтин Костянтинович був найславнішим оборонцем рідної православної церкви та української культури. Народився Костянтин на початку 1527 року в м. Турові. У Хрещенні названий був Василієм, але на честь його славного батька, за звичаєм часу і за княжою традицією, йому дали й друге ім'я — Костянтин. Сучасники справедливо вважали його "некоронованим королем України". Костянтин Острозький зібрав у своїх руках величезне багатство, — йому належало 25 міст, 10 великих містечок та 670 сіл, це крім того, що князь поприписував до різних церков та монастирів. Найбільше цікавився князь Костянтин справами церковними та освітніми і віддав їм усе своє життя. Князь активно підтримував діяльність братств, а також рішуче виступав проти підпорядкування православної церкви католицькій. Бувши чоловіком досить заможним, князь Острозький мав нахил і до меценатства. Як православний, він не тільки щоразу виступав на захист віри свого народу, а й на свої кошти будував храми, допомагав монастирям. Відомо, наприклад, що саме він протягом тривалого часу фінансово підтримував Києво-Печерську Лавру. І заслуги його перед цим монастирем, та й узагалі перед православ'ям, було гідно поціновані. Князь Костянтин Острозький глибоко заглянув у життя свого народу, особливо в життя православного духовенства, і ясно побачив, що йому сильно бракує освіти. Він порівняв освітній стан свого духовенства зо станом його в Європі, і прийшов до висновку, що він конче мусить закладати школи, де мають навчатися кандидати на духовенство, а також наша інтелігенція. Намагаючись протидіяти поширенню чужих впливів, православні засновують свої освітні заклади. Так, у сфері освіти з'являється новий тип школи – греко –словяно -латинська, у навчальному процесі якої органічно поєднувалися давньоруська традиція й новітні надбання західноєвропейської думки. Першим освітнім закладом такого типу в українських землях стала Острозька академія, заснована князем. У своїх стінах вона зібрала цвіт тогочасної української та зарубіжної інтелектуальної еліти. Її викладачами були Г.Смотрицький, В.Суразький, Д.Наливайко, чужоземці – відомі вчені К.Казимирський, Я.Лятош, К.Лукаріс, який незабаром став патріархом константинопольським. Костянтин Острозький багато своїх сил і свого значення віддавав на оборону рідного українського народу й православної віри його. Час був надзвичайно тяжкий — католицтво всією своєю силою вдарило на український народ та на його віру. І Костянтин Острозький став найбільшим оборонцем і своєї нації, і своєї віри. За час князя Костянтина місто Остріг стало найвидатнішим культурним осередком, куди зверталися очі і всієї України, і всієї православної церкви. Князь Костянтин Острозький не в своїх коштів, щоб відкрити друкарню в м. Острозі. І ця друкарня у той страшний час, коли католицтво з новими уніатами, своїми ж відступниками православної віри, стали смертельно бити і українську націю, і її православну віру, випустила 25 високовартісних видань релігійних та релігійно-полемічних на оборону України та її віри. Серед цих видань була й Біблія 1581 року, яка принесла Україні та православній церкві віковічну славу серед усього слов'янського світу. Князь Костянтин Острозький усе своє життя був вірним сином України та православної церкви, був для них наймогутнішим і найревнішим оборонцем. Україна й православна церква поєднались для нього в одне ціле, і він віддавав їм свої сили та свої впливи. І треба сильно підкреслити, що це він робив у найтяжчі часи життя українського народу. Ще з молодих літ Костянтин Острозький будує по своїх маєтках православні церкви, й щедро їх обдаровує. У себе в м. Острозі він побудував гарну Свято-Троїцьку церкву. На своїх землях князь Костянтин мав 20 монастирів і більше 600 церков. Постійно дбав і про те, щоб усі ці церкви мали належне освічене духовенство. Князь Костянтин Острозький завжди й невпинно давав православним свою підтримку перед польським королем, по судах, по різних канцеляріях. Часто давав потребуючим матеріальну поміч.
Він навiчно залишиться як вiдомий i щедрий меценат, який обстоював iнтереси православ'я i дбав про розвиток культури й освiти в Українi. Поринаючи думками крізь багатовіковий р та час у долю і життя одного із тисяч славних синів України, вікопомного князя, осмислюючи його плідні справи і діяння на благо рідного народу і Вітчизни, відчувається його потужна і цілюща життєва наснага, велика творча енергія, природна міць, сила і європейське благородство, які в історії України, мабуть, що не мають аналогів.
ответ:В первой половине XVII в. усложнились взаимоотношения Речи Посполитой с южными соседками — Австрией и Молдавией. Также границы страны постоянно нарушали крымские татары, зависимые от Османской империи. Для защиты от набегов крымчаков и турок короли Речи Посполитой стали использовать украинских казаков. Историческая справка Казаки - свободные люди, происходившие от турок и славян. В XVI в. они стали отдельным сословием. Их отличали две особенности: православная вера и двуязычие. Сигизмунд I Старый приказал записать казаков в специальное войско (реестр) с центром в Запорожской Сечи для защиты страны. Из-за нехватки денег в государственной казне реестр постоянно распадался. Стефан Баторий в 1582 г. освободил казаков от налогов, подчинил их только королевской власти, позволил иметь собственный суд. С 1628 г. казаки стали избирать в Запорожской Сечи своего гетмана. В конце жизни король Владислав IV Ваза задумал план большой войны с Турцией. Важная роль в ней отводилась украинским казакам. Король обещал им дать отдельную территорию для казацкого государства и увеличить реестр до 20 тыс. человек. Против планов монарха выступили магнаты и зажиточная шляхта. На сейме 1646 г. шляхетские послы обвинили Владислава IV в намерении установить абсолютную монархию и стали угрожать ему рокошем. Король вынужден был отказаться от своих планов. Однако украинские казаки продолжали готовиться к войне, направленной уже не против Турции и Крымского ханства, а против польской шляхты, католического духовенства и евреев. В этом казаков поддержали широкие слои украинского населения, прежде всего крестьяне и мещане. Они были недовольны рас польского землевладения, увеличением феодальных повинностей, насаждением католичества. Уже в первой половине XVII в. Украину потрясли народные восстания. Они переросли в национально-освободительную казацко-крестьянскую войну под руководством Богдана Хмельницкого. Современные украинские историки называют эти события «освободительной войной украинского народа против польского господства». Историческая личность БОГДАН ХМЕЛЬНИЦКИЙ (1595-1657) происходил из мелкой православной шляхты. Образование получил в иезуитском коллегиуме во Львове. В 1647 г. был арестован за подготовку восстания против Польши. В 1648 г. бежал в Запорожскую Сечь, где был избран казацким гетманом. Уже в мае 1648 г. запорожские казаки при поддержке крымского хана нанесли поражение польским войскам на территории Украины в битвах возле Желтых Вод и под Корсунем.
Источник: http://www.gistoryja.ru/vtoraya-polovina-XVI-konec-XVIII-v/43-kazacko-krestjanskaja-vojna-1648-1651-gg-na-belorusskih-zemljah.php
Объяснение:на