Идеологизация культуры. С конца 20-х годов усилился контроль со стороны органов государственной власти за развитием духовной жизни общества. Произошли изменения в структуре органов управления культурой. Руководство отдельными ее отраслями передавалось специализированным комитетам (по делам высшей школы, по радиофикации и радиовещанию и т. д.) . Новым наркомом просвещения был назначен А. С. Бубнов, находившийся ранее на руководящей работе в системе РККА. Перспективы развития культуры стали определяться пятилетними народнохозяйственными планами. Обсуждение вопросов культурного строительства проходило на съездах и пленумах ЦК партии. В деятельности партийно-государственных органов большое место занимала работа, направленная на преодоление буржуазной идеологии и утверждение марксизма в сознании людей. Главная роль в развернувшейся общественно-политической борьбе отводилась общественным наукам, печати, литературе и искусству. В постановлениях ЦК партии «О журнале "Под знаменем марксизма"» и «О работе Комакадемии» (1931 г. ) были намечены задачи и основные направления развития общественных наук. От них требовалось преодолеть отставание науки от практики социалистического строительства. В постановлениях был сформулирован тезис об «обострении классовой борьбы на теоретическом фронт» . Вслед за тем начались поиски «классовых врагов» на «историческом фронте» , на музыкальном и литературных «фронтах» . В «контрреволюционном вредительстве» были обвинены историки Е. В. Тарле и С. Ф. Платонов, литературовед Д. С. Лихачев. В 30-е годы были репрессированы многие талантливые писатели, поэты, художники (П. Н. Васильев, О. Э. Мандельштам и др.) .
У 330 році нашої ери імператор Римської імперії Константин I переніс столицю в місто Візантію, який з цієї нагоди був перейменований в «Новий Рим». Так зародилася Східна Римська імперія, яку інші народи пізніше назвали Візантією. Самі жителі імперії не використовували це ім'я і продовжували називати себе римлянами, а не візантійцями. Протягом двох століть міць Східної Римської імперії зростала, а Західна Римська імперія швидко занепадала. У V столітті. Н.е. він був зруйнований остготами під проводом Теодориха, які заснували на його місці своє королівство. Східна Римська імперія продовжувала жити і розвиватися.
У 330 році нашої ери імператор Римської імперії Константин I переніс столицю в місто Візантію, який з цієї нагоди був перейменований в «Новий Рим». Так зародилася Східна Римська імперія, яку інші народи пізніше назвали Візантією. Самі жителі імперії не використовували це ім'я і продовжували називати себе римлянами, а не візантійцями. Протягом двох століть міць Східної Римської імперії зростала, а Західна Римська імперія швидко занепадала. У V столітті. Н.е. він був зруйнований остготами під проводом Теодориха, які заснували на його місці своє королівство. Східна Римська імперія продовжувала жити і розвиватися.
Объяснение:
Понятно